Великий податковий закон: як влада намагається проштовхнути непопулярні вимоги МВФ

Більшість непопулярних податкових вимог міжнародних партнерів уряд вирішив об’єднати в одному законопроєкті. Влада розраховує, що такий підхід дозволить швидше зібрати голоси у Верховній Раді, однак без компромісів із народними депутатами ухвалити документ буде складно.

Під час січневого візиту до Києва директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої урядовці та парламентарі намагалися переконати Фонд пом’якшити частину податкових вимог. Йдеться передусім про скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро, оподаткування доходів цифрових платформ, закріплення ставки військового збору на рівні 5%, заборону ФОПам-єдинникам брати участь у державних тендерах, запровадження ПДВ для ФОПів та встановлення критеріїв трудових відносин для боротьби зі схемами прихованого найму.

Хоча загальний обсяг програми з МВФ становить 8,2 млрд доларів на чотири роки, без неї Україна не зможе отримати фінансування від інших партнерів. Зокрема, йдеться про десятки мільярдів євро допомоги від Європейського союзу, які є ключовим джерелом покриття бюджетного дефіциту та фінансування оборонних потреб. Фактично альтернативи виконанню зобов’язань перед МВФ у Києва немає.

Один великий закон і політичний торг

На тлі парламентської кризи та проблем зі збором голосів уряд вирішив об’єднати кілька найбільш чутливих податкових норм в один документ. У парламенті його вже неофіційно називають «одним великим податковим законом». До нього планують включити оподаткування цифрових платформ, скасування пільг на міжнародні посилки та фіксацію військового збору на рівні 5%.

Ці положення мають бути додані до законопроєкту між першим і другим читаннями за ініціативи уряду. Саме такий механізм дозволяє мінімізувати публічні дискусії на старті та винести найбільш непопулярні рішення вже на фінальному етапі.

Втім, навіть за такого сценарію уряду доведеться шукати стимули для депутатів. Одним із можливих «пряників» у владних колах називають скасування довічного статусу PEP — політично значущої особи. Для багатьох парламентарів цей статус створює серйозні проблеми у відносинах із банками та фактично обмежує фінансову діяльність після завершення кар’єри.

Спроби скасувати або обмежити дію статусу PEP депутати робили й раніше. У 2022 році Рада вже скорочувала його до трьох років після звільнення, однак під тиском міжнародних партнерів довічний статус було відновлено. Тепер ідея знову повертається у порядку денному — і, ймовірно, саме як частина пакету податкових змін.

ПДВ для ФОПів — окрема історія

Найбільш резонансна вимога МВФ — запровадження податку на додану вартість для ФОПів — не увійшла до «великого податкового закону». За формальними умовами Україна має лише внести відповідний законопроєкт до парламенту, а не обов’язково ухвалювати його в короткі строки.

Проєкт документа Міністерство фінансів оприлюднило ще у грудні, однак після цього його внесення до Ради було відкладене. Ба більше, уряд паралельно ухвалив рішення про одноразові виплати ФОПам через проблеми з електропостачанням, що виглядає як спроба знизити соціальну напругу.

Проти запровадження ПДВ для ФОПів виступають як представники бізнесу, так і частина урядовців та аналітичних центрів. У результаті фінальний варіант законопроєкту, якщо він усе ж потрапить до парламенту, може бути значно м’якшим за початкові пропозиції.

Поки що незрозуміло, чи погодяться міжнародні партнери на всі можливі пом’якшення. Особливо з урахуванням того, що разом із податковими змінами депутати знову можуть спробувати переглянути статус PEP.

Часу для маневру дедалі менше. Без програми МВФ та прив’язаного до неї фінансування від Європейського союзу бюджетні ресурси України можуть вичерпатися вже навесні. Тож найближчі тижні стануть вирішальними для долі «великого податкового закону» і подальших переговорів із міжнародними партнерами.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Банк вимагає декларацію після податкової: що потрібно знати бізнесу про фінмоніторинг

Банки в Україні зобов’язані перевіряти джерела походження коштів клієнтів,...

У Кіровоградській області 1500 гектарів оформили за 40 тисяч гривень

У Кіровоградській області правоохоронні органи розслідують обставини передачі 1500...

Телефонна пастка: чому не варто передзвонювати на невідомі номери

В Україні та за її межами набирає поширення шахрайська...

Ексголова Полтавського апеляційного суду відсудив 351 тисячу гривень винагороди

Колишній голова Полтавського апеляційного суду Сергій Гальонкін через суд...

NPL та дистрес-активи: як реалізують борги неплатоспроможних банків

Продаж кредитних портфелів банків, що збанкрутували, залишається найскладнішим сегментом...

США наполягають на визначенні лінії розмежування для надання гарантій безпеки Україні

За інформацією наших джерел президент України Володимир Зеленський наполягає...

Міністр Лісовий заявив, що російська мова стала приводом для агресії РФ

Російська мова використовується проти України як інструмент агресії, а...

Понад 100 тисяч оптоволоконних дронів не дійшли до військових

В Україні виник резонанс довкола можливого зриву постачання понад...