У неділю, 8 березня, православні віряни вшановують святителя Григорія Паламу, архієпископа Солунського, а також відзначають Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських. У церковному календарі ця дата присвячена пам’яті видатних духовних подвижників, які залишили помітний слід в історії православ’я.
Святитель Григорій Палама народився у 1296 році в Малій Азії. Після турецької навали його родина переїхала до Константинополя, де майбутній святитель здобув освіту. Йому пророкували успішну державну кар’єру, однак у 20 років він обрав чернече життя і вирушив на Афон, до монастиря Ватопед.
Святий став прихильником ісихазму — духовної практики, що поєднує безперервну молитву, мовчання та усамітнення. Пізніше він активно захищав це вчення під час богословських суперечок у Константинополі. Його опонент Варлаам вважав ісихазм єрессю, однак Григорій Палама зумів довести православність цієї традиції. Згодом він став архієпископом Солунським, а його вчення було офіційно підтверджене церковним собором.
Також 8 березня вшановують Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських. Цей день присвячений святим подвижникам Києво-Печерської лаври, одного з найдавніших монастирів України. Засновником обителі був преподобний Антоній Печерський, який спочатку жив у печерах поблизу Києва. Згодом до нього почали приєднуватися інші ченці, і так виникла відома Печерська обитель.
У сонмі Києво-Печерських святих прославлено близько 120 подвижників. Їхній духовний подвиг і сьогодні вважається важливою частиною православної традиції.
Крім того, цього дня за новим церковним календарем згадують преподобного Феофілакта, єпископа Нікомедійського, апостола Єрма, священномученика Феодорита та преподобного Дометія.
За юліанським календарем 8 березня вшановують священномученика Полікарпа, єпископа Смирнського.
У цей день віруючі звертаються до святих із молитвами про зміцнення віри, духовну підтримку та мир для своїх родин. Оскільки триває Великий піст, церква закликає утримуватися від сварок, злості, заздрості та лінощів.
У народній традиції цей день називають Вербоносицею. Вважалося, що саме в цей час на вербі починають розпускатися бруньки. За звичаєм у дім приносили гілочки верби — їх ставили на видному місці як символ захисту від негараздів і хвороб.
Також із цим днем пов’язані численні погодні прикмети. Вважалося, що якщо прилетіли жайворонки — весна буде теплою. Туман у цей день віщує можливі заморозки, а швидкий рух хмар по небу обіцяє гарну погоду.
У народі говорили: «Верба розпустилася — весна до літа спорядилася».

