Кредити для своїх: хто забезпечував виведення коштів з ПриватБанку

У 2013–2016 роках із ПриватБанку було виведено майже два мільярди доларів США через масове кредитування компаній, пов’язаних із тодішніми співвласниками банку — Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим. Такі операції згодом стали однією з ключових причин націоналізації найбільшої фінансової установи країни та багатомільярдних витрат держави на її порятунок.

Згідно з висновками, викладеними у рішенні Високого суду Лондона від 31 липня 2025 року, упродовж чотирьох років із банку було виведено 1 млрд 911 млн 877 тис. 385 доларів США. Кошти надавалися у вигляді кредитів компаніям з України та Кіпру, які перебували під контролем або у власності Коломойського і Боголюбова. Переважна більшість цих позик так і не була повернута банку.

Наслідки цієї кредитної політики стали критичними. У грудні 2016 року держава була змушена націоналізувати ПриватБанк, визнавши його неплатоспроможним. Після цього з бюджету було спрямовано понад 5,75 млрд доларів для стабілізації роботи фінустанови, що еквівалентно більш як 155 млрд гривень.

Ключову роль у реалізації схеми відігравав топменеджмент банку, який входив до кредитного комітету та системно погоджував видачу позик пов’язаним структурам. Серед осіб, які схвалювали найбільшу кількість таких кредитів, фігурують Тимур Новіков, Тетяна Гур’єва, Володимир Яценко та Юрій Пікуш. Окрему роль у цій системі відігравала тодішня заступниця голови правління ПриватБанку Любов Чмона, яка погодила 126 кредитів, що стали частиною шахрайської схеми.

Любов Чмона очолювала бюджетний департамент банку — підрозділ, який фактично виконував функції внутрішнього казначейства для бізнес-імперії Коломойського і Боголюбова. Саме через цей департамент формувалися бюджети, прогнозувався рух коштів і забезпечувалося безперебійне фінансування компаній, пов’язаних із власниками банку. Без участі бюджетного департаменту масове схвалення фіктивних кредитів було б неможливим.

Свідчення, надані у суді, вказують на тісні особисті й робочі зв’язки між керівниками ключових департаментів банку та його власниками. Топменеджмент діяв не автономно, а виконував прямі вказівки Коломойського і Боголюбова, отримуючи натомість високі винагороди, збереження посад і гарантії майбутнього юридичного захисту.

Варто підкреслити, що розгляд у Лондоні мав господарський характер. Суд не встановлював кримінальної відповідальності конкретних топменеджерів, однак визнав сам факт масштабного шахрайства. За підсумками розгляду Коломойського і Боголюбова зобов’язали сплатити державному ПриватБанку близько 3 млрд доларів — з урахуванням відсотків та витрат на стягнення. У встановлений строк ці кошти сплачені не були, після чого банк розпочав процедури примусового стягнення.

Попри свою ключову роль у схемі, Любов Чмона за дев’ять років після націоналізації так і не стала фігуранткою кримінальних проваджень в Україні. Водночас іншим колишнім заступникам голови правління пощастило менше. Володимиру Яценку було оголошено підозру у привласненні та відмиванні коштів, а Людмилі Шмальченко — у причетності до розкрадання мільярдів гривень з банку.

Ще одним показовим епізодом стала історія Тимура Новікова. На відміну від Чмони, він не лише погоджував сумнівні кредити, а й, за матеріалами інших судових процесів, отримав близько 4,8 млн євро через кіпрську компанію Primecap, яка перебувала в центрі фінансових операцій, пов’язаних із виведенням коштів. Наразі ПриватБанк намагається стягнути ці гроші в межах окремого судового процесу за кордоном.

Показово, що і Любов Чмона, і Тимур Новіков після завершення роботи у ПриватБанку продовжили кар’єру у бізнесах, пов’язаних із групою «Приват». Ба більше, Чмона, яка на момент націоналізації володіла 0,24% акцій банку, двічі намагалася оскаржити націоналізацію в українських судах, вимагаючи повернення банку попереднім власникам. Обидві спроби завершилися поразкою.

Історія ПриватБанку демонструє не лише масштаби фінансових зловживань, а й глибину системної проблеми — коли ключові рішення ухвалювалися вузьким колом осіб в інтересах власників, а відповідальність за наслідки зрештою лягла на державу і платників податків.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

На Рівненщині судитимуть чоловіка за продаж авто, ввезених як гуманітарна допомога для ЗСУ

У Рівненській області до суду скерували обвинувальний акт щодо...

14 лютого: яке сьогодні свято в Україні та світі, традиції й заборони дня

14 лютого — дата, яку добре знають закохані у...

Чим небезпечна картопля і кому варто обмежити її вживання

Картоплю часто називають «другим хлібом» і вважають одним із...

Європейську площу чекає реконструкція: заморожений проєкт у центрі Києва отримав нового інвестора

Інвестиційний фонд «АРС Кепітал» оголосив про придбання контрольного пакета...

Київ створив «Службу енергетичної безпеки» з капіталом 1,5 млрд грн

Київрада 10 лютого 2026 року ухвалила рішення про створення...

Вперше з 2024 року подешевшали непродовольчі товари

У січні 2026 року річна інфляція в Україні знизилася...

Мобілізацію в Україні можуть реформувати найближчим часом

Мобілізаційні механізми в Україні можуть зазнати суттєвих змін уже...

Директора лікарні на Одещині відправили до СІЗО через схему з «білими квитками»

В Одеській області суд обрав запобіжний захід керівнику Березівської...