У 2024 році Київ витратив понад 1,12 мільярда гривень на закупівлю 15 когенераційних установок, які мали забезпечити столицю резервним теплом і електроенергією під час російських атак на енергосистему. Однак у розпал зимових блекаутів у місті фактично працює лише одна така установка, а решта обладнання залишається поза межами реальної енергосистеми.
Йдеться про тендер, який у 2024 році провело комунальне підприємство «Київтеплоенерго». Переможцем стала словацька компанія, яка зобов’язалася поставити 15 комплектів газопоршневих когенераційних установок загальною потужністю 60,5 МВт. Очікувана вартість контракту склала 1,2 млрд грн, а за умовами договору місто мало сплатити 30% передоплати, решту — після готовності обладнання до відвантаження.
Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».
Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.
Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.
За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.
На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.
