Колишній керівник ДП “Спецтехноекспорт” Павло Барбул, якого судять у Вищому антикорупційному суді за корупцію, знайшов оригінальний спосіб легалізувати 150 тисяч доларів. Він використав серію судових рішень у справах про боргові розписки, де його адвокат виступала позивачем.
Після звільнення у 2018 році Барбул задекларував 7,35 млн гривень готівкою, однак походження цих коштів ні НАЗК, ні інші контролюючі органи не перевіряли. Уже після звільнення він почав займатися лихварством, що дало йому можливість формально пояснити походження великих сум.
Зокрема, у трьох судових рішеннях фігурують нібито видані Барбулом кредити:
-
100 тисяч доларів киянину Дмитру Стельмашову у січні 2020 року під 3% річних. За розпискою гроші мали повернути до лютого, але цього не сталося. Суд без жодного опору з боку відповідача ухвалив рішення про стягнення боргу і ще 6,23 тисячі доларів відсотків.
-
135 тисяч доларів Володимиру Гловаку у 2018 та 2020 роках. Позов розглядав Тернопільський суд, який без оскаржень з боку відповідача постановив повернути борг разом з відсотками – загалом 257,2 тисячі гривень.
-
15 тисяч доларів Михайлу Гончару у 2019 році. Київський Голосіївський суд у листопаді 2024 року знову без заперечень зі сторони відповідача ухвалив стягнення боргу та ще 31,8 тисячі гривень річних.
Всі рішення виглядають підозріло однаково: боржники не заперечували у суді, відсоткова ставка однакова – 3%, і що найцікавіше – жодного разу не оскаржили ці рішення.
Юристи, аналізуючи ці судові справи, припускають, що Барбул міг використати схему легалізації доходів через судові рішення. У такий спосіб кошти перетворюються на офіційно “відсуджені борги”, що дозволяє їх легально ввести в економічний обіг.
Ця методика не нова, і вона часто застосовується фігурантами корупційних справ, які намагаються легалізувати незадекларовані доходи. Відсутність оскарження з боку боржників лише підсилює підозри, що ці судові процеси були постановочними.
Барбул продовжує судовий процес у ВАКС щодо ймовірної корупції у “Спецтехноекспорті”, а правоохоронці поки не коментують підозрілу схему з борговими розписками.
Проте ситуація виглядає надто очевидною, щоб лишитися без уваги антикорупційних органів. Якщо ці справи дійсно є схемою легалізації коштів, то прокуратура може ініціювати додаткові розслідування щодо походження цих грошей.
