Стаття Дениса Безлюдька аналізує поточний стан української енергетики та економіки на фоні кадрових змін в “Укренерго” і триваючих обстрілів. Обговорюється, як відставка голови компанії Володимира Кудрицького і пов’язане з цим судове розслідування можуть вплинути на ефективність енергетичного менеджменту та відновлення інфраструктури в умовах економічної турбулентності.
Важка зима. Обстріли. Кадрова криза. Де брати гроші “Укренерго”?
Українська енергетика, а з нею – і вся економіка країни – напередодні непростого опалювального сезону занурюється в чергову турбулентність. З одного боку, інтенсивність ворожих обстрілів не знижується, роботи з відновлення зруйнованої інфраструктури – не стає менше. Перспективи проходження зими – тривожні. З іншого – кадрове рішення Ставки Верховного головнокомандувача про відставку голови “Укренерего” не просто викликало низку суперечливих думок як серед експертів, так і серед учасників ринку, але й поставило під питання ефективність кризового менеджменту не лише в окремо взятій компанії, а в цілому в країні.
Протягом щонайменше останнього року численні медіа, коментатори, правоохоронні органи, чиновники і – у більш тіньовому форматі – різномастні корупцінери виконували одну деструктивну політтехнологічну задачу: всі проблеми, які так чи інакше мали стосунок до діяльності державного оператора електромереж “Укренерго” – мали перетворюватися в інфопросторі на особисту провину уже екс-голови компанії Володимира Кудрицького.
Причин цьому безліч, переважна більшість “посвячених” спостерігачів сходиться на фінансовому питанні. Якщо дуже спрощено – мовляв, “Кудрицький не давав красти гроші і впроваджувати схеми”. І нібито саме через це в інфополі зʼявлялися численні “незаконні квартири”, “результати аудиту”, “зловживання на бронежилетах”, “кримінальні справи про розкрадання коштів” і “розслідування про спосіб життя” та інший білий шум. Операція для непосвяченого глядача тривала останні кілька тижнів, для більш заглибленого – останні кілька років. І – хто б не був замовником відставки – зараз очевидно, що він свою партію виграв.
Але ось яка проблема: питання керованості мережі розподілу електроенергії, питання ефективного захисту енергетичних обʼєктів, залучення фінансування зовнішніх партнерів та повернення проблемних боргів – з усім цим доведеться працювати і новому керівникові компанії. Особливо цікаво буде спостерігати, що відбуватиметься з кримінальними процесами, де ціллю був особисто Кудрицький, або інформаційна кампанія проти нього. Адже зараз, коли мета досягнута – витрачати на це ресурси просто недоцільно.
Втім, є одна справа, подальший перебіг якої стане показовим з точки зору реального бажання закулісних лялькарів змінити ситуацію на енергетичному ринку – або ж просто сісти на потоки, змістивши ефективного менеджера. І це – справа про розкрадання 716 млн грн. коштів “Укренерго” за участі банку “Альянс” та компанії “Юнайтед Енерджі” Ігоря Коломойського.
Коротко нагадаємо фабулу. Восени 2021 року банк “Альянс” видав гарантію “Юнайтед Енерджі”, аби та могла піти до “Укренерго” і купити електроенергію. Компанія скористалась нагодою в березні 2022 року, в розпал початку повномасштабного вторгнення. Проте за товар не розрахувалась. А коли “Укренерго” звернулось до “гаранта” – банку “Альянс” – той вирішив, що платити за цим документом не буде. Результат – кримінальна справа НАБУ щодо розкрадання коштів плюс господарський процес про повернення 1,2 млрд грн (це сума гарантії з пенею і прострочкою). В березні 2024 року НАБУ передало справу до суду, а в господарському процесі історія застрягла в судовій тяганині. Частина блогерів-політологів відбілює банк “Альянс”, паралельно “хаючи” Кудрицького та “Укренерго”, частина – навпаки підтримує точку зору, що за гарантіями треба заплатити. До слова, такої ж думки і Верховний суд.
І ось ситуація: Кудрицький (“вселенське зло”) – більше не голова “Укренерго”. Що скажете – повинна державна компанія і далі вимагати повернення належних їй коштів? Для ефективного менеджера відповідь очевидна. Особливо зважаючи на цілком виправдані і реалістичні очікування “важкої зими”, “непростого опалювального сезону”, “серйозних руйнувань” енергосистеми, зокрема, тієї частини, що перебуває під контролем “Укренерго”. В умовах тотального дефіциту коштів, постійної потреби в ремонтах – кожна копійка має йти в роботу. І тому 1,2 млрд грн. від банку “Альянс” будуть зовсім не зайві.
Ба більше. Згадаємо, що публічна мотивація відставки Кудрицького – неспроможність організувати ефективний захист енергетичних обʼєктів. Тож логіка з вибору нового керівника – а також його плану дій має виходити зі зворотнього: він має бути спроможний такий захист організувати. У тому числі – акумулюючи під нього фінансування. Чи отримає новий глава компанії “карт-бланш”, наприклад, щодо судових суперечок із боржниками? Чи готова буде ухвалювати “державницькі” рішення судова машина? Або ж навпаки, справу боргів “Альянсу” спишуть в довгу скриню, а про 1,2 млрд грн., які могли б згодитися для будівництва не одного укриття чи ремонту не однієї підстанції – просто забудуть?
Особливо цікаво також, які аргументи буде використовувати і сам банк “Альянс” у тіньовій інформаційній боротьбі тепер – коли нібито головного “ворога” скинуто, а розраховуватися за боргами все одно треба.
Подальший розвиток історії, яка виглядає нудним і дуже вузькопрофільним корпоративним конфліктом, насправді покаже, які реальні наміри мали ініціатори відставки Кудрицького і наскільки готовими до відстоювання державних інтересів є всі гілки державної влади в країні. Крім того, це також буде сигнал для державних органів в інших галузях, державних підприємств і їхніх боржників-контрагентів – а заразом і для міжнародних партнерів – щодо того, чи реально розмови про підвищення управління внутрішніми ресурсами поліпшуються, в Україні намагаються зберегти кожну копійку платників податків (хоч своїх, хоч західних).
Або ж продемонструє, що тут все ще можна безбожно красти навіть у розпал війни.
