Призначення генерала у відставці Кіта Келлога спецпосланцем з питань України стане одним із найпотужніших сигналів щодо того, якою Дональд Трамп бачить свою майбутню політику щодо війни, якщо повернеться до Білого дому.
Келлог, генерал-лейтенант у відставці, має значний досвід у сфері національної безпеки. Він неодноразово заявляв про необхідність швидкого вирішення військових конфліктів через переговори та відомий своїм прагматичним підходом до розв’язання міжнародних криз.
Келлог, як ми вже писали, відомий тим, що пропонує завершення війни по лінії фронту через примус Києва і Москви до переговорів, а також зняття з порядку денного на найближчий час питання вступу України до НАТО.
І висунення Келлога вказує на те, що саме в цьому напрямку мислить і сам Трамп.
Звісно, до моменту інавгурації залишається ще майже два місяці, і за цей час може багато всього статися. І позиція Трампа також може змінитися. Тим більше, що в самій Республіканській партії є чимало прихильників іншого підходу – продовжувати підтримку України в тому самому режимі або навіть її збільшити, а не схиляти Київ до якнайшвидшого завершення війни.
Однак час, що минув з моменту виборів у США, показує, що прихильників цієї точки зору Трамп від себе якраз віддаляє. Наприклад, він прямо заявив, що колишнього держсекретаря Майка Помпео, одного з представників «партії війни» серед республіканців, на якого робила особливу ставку Банкова, в його команді не буде. Не виправдалися й очікування, які мали місце в Києві, що спецпосланцем по Україні призначать соратника Помпео Хука.
Як бачимо, наразі Трамп висуває на ключові посади, від яких так чи інакше залежатиме політика щодо України, прихильників якнайшвидшого припинення війни.
І це створює непросту дилему для української влади, яку вибрати стратегію, якщо, за підсумком, Трамп запропонує саме такий варіант, завершення війни на лінії фронту і мораторій на вступ України в НАТО.
Сьогодні ексміністр закордонних справ Кулеба заявив, що Зеленський не погодиться завершити війну по лінії фронту, фактично залишивши Росії захоплені нею території, навіть якщо США погрожуватимуть припинити допомогу, що, за оцінкою ексміністра, може призвести до обвалу фронту, про що раніше говорив і президент України.
Однак таке трактування виглядає дивно. За логікою Кулеби, виходить, що у Зеленського віддадуть перевагу «обваленню фронту», що призведе до ще більшої втрати територій, а не варіанту завершення війни за лінією фронту, за якого втрати території будуть значно меншими, ніж у разі продовження війни за умов зупинки американської допомоги.
Не зовсім зрозуміло, навіщо українській владі так чинити – з урахуванням того, що населення, судячи з останніх опитувань, дедалі сильніше схиляється до переговорів і навіть територіальних поступок заради зупинки війни. І навряд чи кинеться «зносити» президента, якщо він такий варіант затвердить.
Крім того, якщо Трамп дійсно поставить питання руба – або переговори із зупинкою війни, або припинення допомоги, – простір для маневру в Зеленського може стати зовсім невеликим, адже за відсутності американської допомоги умови завершення війни для Києва стануть набагато гіршими, ніж припинення вогню по лінії фронту.
Тому далеко не факт, що Зеленський жорстко піде у відмову, а не погодиться з пропозицією Трампа.
Щоправда, ще важливе питання – чи погодиться з цією пропозицією Кремль, офіційно заявлені умови закінчення війни якого, як і офіційні українські умови, не мають на увазі завершення війни по лінії фронту. Путін, нагадаємо, вимагає передання йому всієї території чотирьох областей України – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської.
Утім, яка конкретно буде реакція Кремля на пропозицію Трампа про завершення війни, якщо вона надійде, залежатиме від багатьох чинників. Зокрема й від позиції партнерів РФ із країн Глобального півдня, більшість із них підтримують якнайшвидше завершення війни, а також від ситуації на полі бою до моменту інавгурації президента США.
Останній момент, природно, впливатиме і на позицію Києва.
