Що зараз відбувається на фронті

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що ситуація на фронті “загострилась”. Однак, за його словами, сили оборони України не лише відступають під тиском росіян, але й наступають на деяких ділянках.

Головком наголошує, що Росія намагається захопити стратегічну ініціативу та прорвати лінію фронту. Для цього вона зосередила основні зусилля на декількох напрямках, створивши значну перевагу в силах та засобах.

Слід зауважити, раніше президент Володимир Зеленський говорив, що українцям вдалось стабілізувати ситуацію на фронті, але Кремль готується до “великого наступу” наприкінці травня – початку червня.

За словами очільника військової розвідки Кирила Буданова, через декілька тижнів Україну очікує “важка ситуація”.

“Нас чекає досить важка, за нашою оцінкою, ситуація найближчим часом. Але вона не катастрофічна, це теж треба розуміти. Армагеддон не відбудеться, як багато хто зараз починає казати. Але проблеми з середини травня будуть”, – сказав він в інтерв’ю ВВС Україна.

Що зараз відбувається на фронті?

Де Росія наступає?

Генерал Сирський наголошує, що російська армія атакує по всій лінії фронту. Але є ділянки, де вона зосередила більше зусиль.

Зокрема, РФ активно діє на Куп’янському напрямку – біля сіл Стельмахівка та Берестове.

“Там ворог мав частковий успіх, але діями наших підрозділів був зупинений”, – повідомив Сирський.

На цій ділянці фронту війська РФ намагаються відтіснити ЗСУ від дороги Куп’янськ – Сватове, а також вийти на берег річки Оскіл.

Російські воєнні блогери повідомили 28 квітня, що ЗС РФ вдалося захопити село Кислівка за 20 км на південний схід від Куп’янська, але український аналітичний портал DeepState це спростовує.

“Бої в Кислівці тривають, ворог продовжує тиск, але село не захопив”, – наголошує він.

Також Росія продовжує наступ на село Терни на Лиманському напрямку, де намагається витіснити Сили оборони України за річку Чорний Жеребець.

На Сіверському напрямку РФ наступає в районі Білогорівки та Роздолівки, де намагається прорватися і блокувати Сіверськ, щоб створити умови для продовження наступу на Слов’янськ.

“Успіхів не має, його просування на цьому напрямку зупинене”, – повідомив головком Сирський.

На Краматорському напрямку найгарячішими точками залишаються Іванівське та Часів Яр. Також росіяни намагаються повернути під свій контроль Кліщіївку та вийти на рубіж по каналу “Сіверський Донець-Донбас”.

Росіяни змогли наблизитись до каналу тільки на одній ділянці – між Іванівським і мікрорайоном Часового Яру під назвою “Квартал”. Ще в березні міноборони РФ заявило, що повністю захопило село Іванівське (росіяни його називають за старою назвою – “Красне”), але українська сторона це спростовує.

Зокрема, Михайло Онуфер, заступник командира батальйону 5-ї окремої штурмової бригади ЗСУ, в інтерв’ю “Українській правді” від 29 квітня наголосив, що половина села досі під контролем українців.

“Напевно, 50 на 50 (контроль над селом, – Ред.), усе відбувається хвилями – десь вони продавлять, десь ми. Насправді росіянам не дуже цікаво тримати Іванівське, це низина. Для них це просто ще один шлях, аби вийти на рубіж Часового Яру. А от Часів Яр, ні для кого вже не секрет, це висота”, – пояснив він.

Найбільш складна ситуація на Покровському та Курахівському напрямках.

За оцінками Сирського, Росія тут задіяла до чотирьох бригад (орієнтовно до 20-25 тисяч військових) і намагається розвинути наступ західніше від Авдіївки та Мар’їнки, пробиваючись до Покровська та Курахового.

Зокрема, росіянами вдалося прорвати оборону біля Очеретиного. Цей прорив змусив українців відійти від рубежу сіл Бердичі – Семенівка, які вони утримували останні 2 місяців після відходу з Авдіївки. Цей рубіж був достатньо зручний для оборони, оскільки проходив вздовж водних перешкод – річки Дурної і низки ставків.

Тепер українська лінія оборони перемістилась західніше і проходить лише в 30 км від стратегічно важливого міста Покровськ.

“В цілому, на цих напрямках противник досяг певних тактичних успіхів, але оперативної переваги отримати не зміг. Українські війська завдають ворогу максимальних втрат, як в особовому складі, так і у військовій техніці”, – наголошує генерал Сирський.

Він також повідомив, що для посилення оборони на цих напрямках, заміни підрозділів, що зазнали втрат, здійснюється переміщення бригад, які відновили боєздатність.

На Курахівському напрямку ЗСУ були змушені відступити від села Новомихайлівка (18 км на південний схід від Курахового). Основна небезпека тут в тому, що росіяни наближають до дороги Вугледар – Костянтинівка – Курахове. Якщо вони її переріжуть, то ситуація з гарнізоном українських військ, що утримує Вугледар буде значно ускладнена.

Армія РФ також намагається нівелювати здобутку українців, які були досягнуті в ході контрнаступу 2023 року біля сіл Роботине і Старомайорське, а також атакує плацдарм ЗСУ в Кринках на Херсонщині.

“Успіху не має на жодному з напрямків”, – запевняє головком Сирський.

Однак, Україна фіксує нарощування чисельності та перегрупування військ РФ на Харківському напрямку.

Де наступає Україна?

За словами Сирського, на деяких ділянках ЗСУ “вдалося покращити тактичне положення”.

Зокрема, українцям вдалося покращити своє тактичне положення в районі Синьківки (Куп’янський напрямок) та Серебрянського лісництва (Лиманський напрямок).

“Більше того, на Херсонському напрямку нашим підрозділам вдалося просунутися в районі Велетенського та встановити контроль над островом Нестрига”, – повідомив головком ЗСУ.

Село Велетенське на правому березі Дніпра розташоване за 15 км на південний захід від Херсона і було звільнене ще в листопаді 2022 року.

Однак між цим селом і окупованим росіянами лівим берегом Херсонщині в дельті Дніпра знаходиться велика кількість заплав і островів. Тривалий час вони були позначені як “сіра зона”, тобто жодна зі сторін не могла взяти їх під контроль.

Тепер, за словами Сирського, острів Нестрига повністю звільнено українськими військами.

Речник Сил оборони півдня Дмитро Плетенчук пояснив, що деокупація цього острову має не стратегічне, а тактичне значення. Це пов’язано з тим, що росіяни використовували його для встановлення вогневих позицій і ударів по населених пунктах на правобережжі Херсонщини.

“Це у першу чергу важливо для якості контрдиверсійних заходів. Цю локацію було звільнено від можливої присутності ворога на ній”, —  сказав  він в ефірі “Громадського радіо”.

За словами Плетенчука, цей острів ближче до правобережжя Херсонської області та був фактично останнім перед гирлом річки Дніпро.