Булінг залишається однією з найсерйозніших проблем у шкільному середовищі. Попри численні програми профілактики, кількість випадків цькування серед дітей і підлітків залишається високою. Міністерство юстиції України наголошує: боротьба з булінгом вимагає системного підходу — від підвищення правової обізнаності до створення безпечного освітнього простору.
Булінгом вважають психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій. Його головні ознаки — систематичність, наявність сторін (кривдник, жертва, спостерігачі), цілеспрямованість та наслідки у вигляді моральних, психологічних або фізичних страждань.
Форми булінгу різноманітні — від образ, шантажу й принижень до побиття чи кіберзалякування у соцмережах. Особливо небезпечним є кібербулінг, адже його важче виявити, а наслідки можуть бути не менш болючими, ніж від фізичного насильства.
Важливо розрізняти конфлікт і булінг. Конфлікт передбачає рівність сторін і взаємну участь, тоді як булінг — це насильство, спрямоване на приниження та підпорядкування, де одна зі сторін має перевагу.
За цькування в освітньому середовищі передбачено адміністративну відповідальність (стаття 173-4 КУпАП):
– штрафи від 850 до 3400 гривень або громадські роботи до 60 годин;
– якщо правопорушення вчинили неповнолітні віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть їхні батьки;
– неповідомлення керівництвом закладу освіти про випадки булінгу також карається штрафом.
У випадках, коли цькування призвело до тяжких наслідків або тілесних ушкоджень, можливе відкриття кримінального провадження.
Куди звертатися по допомогу
Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу або ви стали свідком такого випадку, звертайтеся:
– до поліції (102);
– на гарячу лінію безоплатної правової допомоги (0 800 213 103);
– на гарячу лінію з протидії насильству (116 123 або 0 800 500 335);
– до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (0 800 50 17 20).
Кожна школа повинна мати чіткий алгоритм дій для запобігання та реагування на булінг, а педагогічні працівники — зобов’язані оперативно припиняти небезпечні дії, залучати медиків і повідомляти правоохоронців.
Пам’ятаймо: своєчасне втручання може врятувати не лише психіку дитини, а й життя.

