Понад десять років минуло з тих пір, як Україна пережила революційні події на Майдані Незалежності, але багато справ, пов’язаних з цими подіями, все ще тягнуться по судах без вироків. Це стало причиною серйозної громадської турботи і критики у відношенні до української юстиції.
4 липня 2024 року. У порожньому залі Святошинського райсуду сидять четверо колишніх силовиків 1 роти київського «Беркуту». Їм закидають перевищення влади та службових повноважень через напад на «Автомайдан» 23 січня 2014 року. Тоді, за даними слідства, столичні «беркутівці» були залучені як силовий блок в операції з виманювання «автомайданівців» до території в 17-й лікарні з допомогою тітушок, за координації керівництва столичної міліції.
Безпосередньо ексберкутівців обвинувачують у перевищенні влади, спричиненні тілесних ушкоджень та незаконному затриманні учасників «Автомайдану», побитті, пошкодженні їхніх транспортних засобів та незаконному доставленні до райуправління міліції, де на підставі їхніх рапортів і показань, наданих у ролі свідків, активістів звинуватили в масових заворушеннях. Згодом справи щодо «автомайданівців» закрили, а на лави підсудних сіли натомість причетні правоохоронці.
Не рахуючи командира роти «Беркуту» Добровольського, чию справу розглядали окремо, у цьому епізоді фігурують 9 людей. П’ятеро випали з процесу — двоє мобілізувалися, щодо інших двох закрили провадження через сплив термінів давності. Ще один, за словами його адвоката, перебуває на військових навчаннях за кордоном, долучившись до ЗСУ.
На засіданні захист через закінчення термінів просить закрити провадження проти ще 4 людей — Посвистака, Лободи, Вознюка та Пономаренка (останній — на навчаннях).
10 років — і правосуддя безсиле
Це непоодинокий випадок. За даними Офісу генпрокурора, станом на червень 2024 року в судах усіх інстанцій було 196 кримінальних проваджень з умовної збірки «Справ Майдану» за обвинуваченням 333 людей. Щодо 219 людей, тобто 66% фігурантів, уже закінчилися терміни давності, передбачені Кримінальним кодексом.
Справи Майдану не охоплюють якісь конкретні статті, кваліфікація злочинів визначається за сукупністю зібраних доказів. В одному провадженні можуть бути і особливо тяжкі злочини — умисні вбивства мітингувальників, скоєння терористичного акту тощо, і нетяжкі злочини, як-от перешкоджання проведенню зборів чи перевищення службових повноважень. Так, зокрема, прокурори ДБР обʼєднали в одне велике провадження 2195 кримінальних проваджень, пов’язаних між собою.
Фігурантам цих проваджень — колишнім силовикам, посадовцям та іншим — оголошують про підозру за сукупністю вчинення особливо тяжких, тяжких та нетяжких злочинів.
Але річ у тім, що термін давності для притягнення за нетяжкі злочини, які становлять основну масу справ Майдану, становить лише 5 років. Тобто сплив він ще у 2019-му. Для тяжких злочинів цей термін становить 7 років — такі провадження почали закривати у 2021-му. Зараз ідеться вже про закінчення 10-річного терміну давності за вчинення особливо тяжкого злочину.
Наразі суди винесли ухвали про закриття кримінального провадження щодо 79 людей. З них 68 звільнили від кримінальної відповідальності саме через закінчення термінів давності (хоча ці ухвали оскаржують в апеляції/касації).
На противагу — станом на кінець травня 2024 року ухвалено 64 обвинувальні вироки щодо 78 людей. Лише 29-м з них призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі.
Попри прострочені терміни правоохоронці продовжують висувати підозри та скеровують обвинувальні акти до суду. Результатів може бути два:
- обвинувачений погоджується на закриття справи через сплив термінів, і тоді справа вважається закритою з нереабілітуючих підстав;
- не погоджується — і тоді його судять у загальному порядку, потенційно визнають винним, але у вироку, найімовірніше, буде звільнення від покарання.
«Минає 10 років, а з ними і клопотання про закриття кримінальних проваджень та звільнення їх від відповідальності за строками давності», — зазначив прокурор у справі «беркутівців» Іван Бабенко.
На жаль, ці справи надто довго перебували в судах. Сторона захисту вживала всіх можливих заходів, зокрема здійснювала так звані процесуальні диверсії для затягування розгляду.Іван Бабенко, прокурор у справі «беркутівців»
Чи є сенс і далі розглядати ці судові справи? Продовження розслідування і судів означає, що кожному епізоду буде надана належна правова оцінка.
«Майдан, Революція гідності — це ключові, переламні моменти новітньої історії України. Потрібно, щоб суди верифікували, оцінили докази слідства і захисту й зафіксували свою оцінку тих подій у вироку», — вважає адвокатка, представниця родин Небесної Сотні Євгенія Закревська.
Це потрібно не лише нам, не лише потерпілим. Це потрібно наступним поколінням. Я переконана, що ці вироки, ці матеріали справ мають стати надбанням музею і вивчатися потім у школі. Це потрібно, щоб нашу справжню історію знали в Україні й за кордоном, і щоб її важко було переписати.Євгенія Закревська, представниця родин Небесної Сотні
Спецвідділ Державного бюро розслідувань, який займається справами Майдану, почав роботу лише у 2020 році. Тоді йому передали з Офісу генпрокурора понад 12 тисяч томів, які до цього 6 років розслідували прокурори інших органів і термін яких за нетяжкими злочинами вже сплинув. Та попри це ДБР повідомило про підозру 276 людям і скерувало до суду обвинувальні акти стосовно 237-ми.
За будь-яким сценарієм розвитку подій обвинувачений вважатиметься таким, що притягувався до кримінальної відповідальності, а потерпілі — отримують право заявити позов та вимагати відшкодування.
«Закриття справи з нереабілітуючих підстав дозволяє потерпілим подати цивільний позов щодо стягнення шкоди з винуватців і цивільних відповідачів. І принаймні під час цивільного процесу частково надати правову оцінку подіям Майдану. Хоча це буде набагато складніше для потерпілих», — зазначає адвокатка Закревська.
Вирок без «реального» покарання може бути негативним для репутації людини, але якщо вона звільнена від кримінальної відповідальності, то не вважається засудженою — на таку людину не покладаються жодні процесуальні наслідки.
Чи є тоді різниця для фігурантів, який з варіантів обрати? За словами прокурора Бабенка, один з 9 фігурантів — Душенко — не подавав клопотання про закриття провадження, бо продовжує службу в правоохоронних органах, а факт притягнення до кримінальної відповідальності тут може бути перепоною.
Окрім того, у кримінальних провадженнях, де підозрюваних оголосили у розшук, перебіг термінів давності зупинений. Тож фігуранти справ Майдану, які переховуються на окупованих землях, у росії або деінде, не мають сподіватися на те, що їхні злочини забудуть.
