Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про скасування підозри, пред’явленої НАБУ колишньому народному депутату Олександру Грановському. Це рішення стало черговим свідченням того, що резонансні розслідування антикорупційних органів часто закінчуються провалом у судовій системі.
Резонансні розслідування, які обіцяли гучні викриття і притягнення до відповідальності, нерідко закінчуються повним провалом в суді.
НАБУ з розголосом оголосило про підозру Олександру Грановському ще у жовтні 2022 року. У своєму пресрелізі антикорупціонери відразу заявили, що “народний депутат України VIII скликання організував схему, за якою “Одеський припортовий завод” продавав мінеральні добрива наперед визначеній компанії за цінами, нижчими від ринкових”.
Однак, за 2,5 роки детективи так і не знайшли достатньо доказів і 20 серпня ВАКС скасував повідомлення про підозру Грановському.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила, що вважає це рішення судді незаконним і необґрунтованим та готує його оскарження до Апеляційної палати ВАКС. Як ця справа буде розвиватися далі, поки не відомо.
Однак, це далеко непоодинокий випадок, коли справи антикорупціонерів розвалюються у суді. Ще одним наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.
Схоже, подібна ситуація буде і зі справою НАБУ проти ексміністра агрополітики Миколи Сольського, якого звинуватили у тому, що він вісім років тому сприяв ветеранам АТО у приватизації земельних ділянок у Сумській області. На думку детективів, ці землі були у користуванні Національної аграрної академії (НААН) і не могли бути приватизованими.
Проте версію детективів спростував Верховний суд, який постановив відсутність прав НААН на ці землі, а також експерти, які дослідили історичну хронологію цих земель аж з 50-років минулого століття і також наголосили, що ці землі ніяк не могли потрапити в земельний банк НААН.
Ймовірно, довгий час НААН міг користуватися землею, яку самозахопив і вважав її своєю. Про це свідчать зокрема матеріали деяких кримінальних проваджень, де співробітники НААН звинувачувалися у самозахопленні інкримінованих Сольському та ветеранам АТО земель. Ці землі НААН здавав у приховану оренду фермерам для вирощування їх врожаїв, хоча це прямо заборонено робити.
Тож наразі головна інтрига справи НАБУ проти ексміністра Сольського – чи зможуть детективи довести своє припущення, що землі дійсно перебували у користуванні НААН. Якщо не зможуть, а вірогідність велика – ексміністр буде виправданий.