Стократне зростання мінімальних цін на електроенергію: які ризики для економіки?

Національна комісія, яка продовжує державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розглядає можливість значного підвищення мінімальних граничних цін на ринку електроенергії. За повідомленням, вони можуть збільшити майже 100 разів, і це рішення може набути чинності вже влітку 2025 року.

Про це йдеться у листі Федерації роботодавців України до НКРЕКП, який є у розпорядженні UAprom.

Федерація роботодавців України закликала НКРЕКП надати пояснення щодо запланованого підвищення прайскепів на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку з 10 грн/МВт·год до більш ніж 1000 грн/МВт·год. За оцінками Федерації, таке підвищення призведе до щорічних фінансових втрат для українських підприємств на суму понад 6,2 млрд грн.

У Федерації зауважили, що встановлення мінімальних цін на електроенергію є неконкурентним і європейські країни не застосовують аналогічні практики. Це ставить під питання відповідність ініціативи європейським стандартам регулювання енергетичних ринків.

Окрім цього, Федерація роботодавців України вимагала скасування рішення НКРЕКП від 19 грудня 2024 року № 2200, яке встановлює новий тариф на послуги з передачі електричної енергії НЕК “Укренерго” на 2025 рік. Згідно з цим рішенням, тариф буде збільшений майже на 30%. Федерація стверджує, що таке рішення є необґрунтованим і непрозорим, що ще більше ускладнює фінансову ситуацію підприємств.

Закриття торгів електроенергією та зниження прозорості ринку

У другій половині 2024 року в Україні були введені обмеження на публікацію даних про торги електроенергією. З 30 грудня 2024 року, посилаючись на воєнний стан, АТ “Оператор ринку” припинило публікацію інформації про торги на ринку “на добу наперед” і внутрішньодобовому ринку. “Українська енергетична біржа” також закрила вільний доступ до аукціонних бюлетенів та бюлетенів середньозважених цін.

Нагадаємо, напередодні звільнення з “Укренерго” ексголови компанії Володимира Кудрицького, одразу кільком приватним компаніям були надані держгарантії фінансування. Серед цих фірм виявилися підприємства родини керівниці Хмельницького МСЕК Тетяни Крупи та колишнього високопосадовця ФДМУ Олександра Візіра. В той час, як Крупа вже має підозру та перебуває в СІЗО, Візір й досі – поза увагою НАБУ.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Прогноз погоди на 25 березня: хмарно, місцями дощі, але тепло

У вівторок, 25 березня, в Україні збережеться відносно тепла...

Молитовне місце президента: у центральній синагозі Києва є крісло Зеленського

Президент України Володимир Зеленський має іменне місце у центральній...

Благовіщення Пресвятої Богородиці: історія, значення та традиції свята

Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з дванадцяти найбільших християнських...

Судді та прокурори у 2025 році: нові автомобілі, квартири та щедрі подарунки

У 2025 році судді та прокурори вже задекларували понад...

Сонячне затемнення 29 березня: точка перезавантаження для кожного

Останній тиждень березня стане справжнім астрологічним випробуванням. 29 березня...

Лісівник із мільйонними доходами: декларація Володимира Туревича викликає запитання

Начальник Любомльського надлісництва Філії Поліський лісовий офіс Володимир Туревич...

Суд наклав арешт на причали ТОВ «Чорноморський рибний порт» на Одещині

Скандал навколо ТОВ «Чорноморський рибний порт» (ТОВ «ЧРП») досяг...

Дмитро Чалий розвиває бізнес у Словаччині та Австрії після скандалів з виведенням флоту з держвласності

Дмитро Чалий, колишній голова ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" (УДП),...