3 березня за новоюліанським календарем православні вшановують пам’ять трьох святих мучеників Амасійських — Євтропій Амасійський, Клеонік Амасійський та Василіск Амасійський, які постраждали за віру на початку IV століття. За старим стилем їхній день припадає на 16 березня.
Святі жили в місті Амасія (нині територія Туреччини) та були відданими християнами. Євтропій і Клеонік були рідними братами, а Василіск — їхнім близьким другом. Вони стали послідовниками мученика Феодор Тирон, якого раніше стратили за відмову зректися віри.
За переказами, друзів заарештували та ув’язнили. Навіть у темниці вони продовжували проповідувати християнство. Коли їх привели на суд і змушували принести жертву язичницьким богам, Євтропій почав молитися. Легенда розповідає, що в цей момент стався землетрус, який зруйнував язичницьке капище. Попри це, мучеників стратили. Згодом на місці зруйнованого храму збудували християнську церкву.
Окрім цього, за новим календарем сьогодні також вшановують пам’ять преподобної Піами та святителів Зинона і Зоїла.
За юліанським календарем 3 березня православні згадують святителя Агапіт Синадський, єпископа Синадського, відомого своїм благочестивим життям і духовним служінням.
У цей день віряни звертаються до святих із проханнями про зміцнення віри, терпіння, допомогу в складних обставинах. Вважається важливим проявляти милосердя — подати милостиню або підтримати тих, хто цього потребує.
У народній традиції день називали Євтропіїв. Існував обряд «на сонце»: господарі обходили город або подвір’я хрест-навхрест, просячи сонце розтопити сніг і вберегти посіви від заморозків та негоди. Також побутував звичай для збереження молодості — напередодні ввечері у воду клали срібний предмет, а зранку вмивалися нею.
Оскільки триває Великий піст, цього дня радять особливо стежити за словами й вчинками, уникати сварок, образ, лихослів’я. Тим, хто постує, слід утримуватися від м’яса, молочних продуктів та яєць (за винятком дозволених днів).
У народі існували й застереження: після заходу сонця не виносили сміття та не позичали хліб чи гроші, щоб «не винести» з дому достаток. Також не радили йти до лісу — за повір’ями, у цей час прокидається ведмідь.
За погодними прикметами визначали, якою буде весна:
якщо синиці голосно щебечуть — незабаром потеплішає;
птахи літають низько — до мілководдя;
прилетіли дикі гуси — чекати паводків;
шпаки повернулися — буде врожай зерна;
дзвінкий грім віщує ясні дні, глухий — негоду.
З першим весняним громом пов’язували й особливі повір’я: якщо притулитися спиною до дерева — не болітиме спина протягом року, а якщо вибігти на вулицю під час грому — рік буде прибутковим.
