Літній наступ російської армії в Україні навряд чи завершиться стратегічним проривом. Найбільш імовірний результат — мінімальні територіальні здобутки, які Кремль представить як доказ «успіху». Про це йдеться в аналітичній статті The Economist із посиланням на українські військові джерела.
За даними української розвідки, головними напрямками наступу стануть Костянтинівка та Покровськ у Донецькій області, а також Сумщина. На північному кордоні вже зосереджено близько 50 тисяч російських військових, які повільно, але вперто просуваються до обласного центру.
Як зазначає видання, уперше з початку повномасштабного вторгнення росіяни демонструють однакові темпи просування і на півночі, і на Донбасі. Причина — слабкі фортифікації та недостатній захист від дронів.
Однак навіть попри часткове просування фронт майже не змінився за три роки. Українські військові вважають нинішній наступ «останнім ривком», покликаним зламати волю до опору.
Командир підрозділу БПЛА «Тайфун» Михайло Кметюк пояснює: росіяни дозволяють собі наступати лише тому, що їм байдуже до втрат. До 80% мобілізованих не виживають, однак хвилі поповнення не припиняються — щомісяця РФ мобілізує на 10–15 тисяч більше, ніж Україна. При цьому Росія фінансово заохочує своїх громадян, а Україна переважно спирається на примусову мобілізацію.
Офіцер 93-ї бригади з позивним Едуард попереджає: перевага України у дронах поступово зникає. РФ створила новий підрозділ «Рубікон», який діє між Костянтинівкою та Покровськом. Ця частина вперше з’явилася поблизу Курська у 2024 році, напряму підпорядковується Міноборони РФ і має доступ до найсучасніших технологій.
«Рубікон» використовує так звані дрони-«матки», що запускають менші апарати, оснащені оптоволокном або зв’язком на зашифрованих частотах, які складно перехопити. Це створює серйозні виклики для ЗСУ, які втратили технологічну ініціативу в цьому сегменті.
Попри все, за три роки росіянам так і не вдалося захопити стратегічно важливі міста — Костянтинівка досі під українським контролем. Однак війна виснажує обидві сторони.
Начальник поліції Костянтинівки Дмитро Кірдяпкін резюмує ситуацію: «Проблема з росіянами в тому, що вони вміють терпіти втрати. Наші втрати менші, але ми їх відчуваємо набагато сильніше».
The Economist припускає, що вікно для дипломатії може з’явитися після завершення цього наступу. Але воно не є гарантованим, адже головне завдання Кремля — не перемогти, а втримати контроль і «продати» картинку змін на мапі як досягнення для внутрішньої аудиторії.
Україна ж, попри втому і технічні складнощі, досі вірить у можливість утримати фронт — навіть у грі на виснаження, де перевага на боці того, хто більше готовий не рахувати втрат.
