Удар крилатими ракетами «Орєшник» по Дніпру, здійснений Україною, спричинив резонанс у Кремлі. Однак, як зазначає The New Yorker, представники адміністрації президента США не сприйняли як серйозні погрози Володимира Путіна у відповідь на цей крок.
«Люди тут не були так вже стривожені, – сказав представник адміністрації Байдена про запуск Росією ракети «Ліщина». – Ми просто знизали плечима».
Видання вважає, що, «найімовірніше», Путін відмовиться від подальшої ескалації, а натомість змириться з новою реальністю (використання західних ракет для ударів по РФ) і пристосується до неї.
Однак, як пише The New Yorker, можливий і інший варіант («ця логіка вірна доти, доки не стане невірною»).
Тетяна Станова, старший науковий співробітник Російсько-Євразійського центру Карнегі, також вважає, що цього разу «все може бути інакше». «Може здатися, що це рішення (удари ракетами по РФ – Ред.) не настільки значуще: в України не так багато цих ракет – вони не так уже й сильно змінюють загальну картину. Але в Москві це бачать не так. Для Путіна це дійсно стратегічний переломний момент. З цим рішенням Україна стає плацдармом для того, що Путін вважає ударами НАТО по російській території. На його думку, сьогодні Курськ, завтра Москва», – вважає Станова.
Рішення дозволити удари дальнього радіусу дії, схоже, пробудило побоювання Путіна з приводу ескалації. «Якщо це не припиниться зараз, – сказало джерело в російському оборонному відомстві, – то чому б західним країнам не направити на поле бою військових радників? А після цього на черзі можуть опинитися регулярні війська».
Тим часом, як пише видання, Байден і чиновники його адміністрації дивляться на календар і намагаються зрозуміти, що вони ще можуть запропонувати Україні. Крім зміни політики щодо дальніх ударів, адміністрація тепер постачатиме протипіхотні міни.
Військовий експерт Кофман каже: «схоже, що зараз настає час, коли адміністрація Байдена зробить безліч дій, яким вона раніше чинила опір, щоб спробувати уникнути передання війни на траєкторію остаточного занепаду». Кофман порівняв шквал нинішньої активності Білого дому з «людиною, яка натискає всі кнопки в ліфті, а потім виходить на своєму поверсі».
При цьому, як пише видання, використання Україною ATACMS та інших ракет дальнього радіусу дії на території Росії навряд чи сильно змінить поточну траєкторію військового конфлікту – Україна неухильно втрачає позиції, а бойовий дух і боєготовність військ страждають.
«Це може уповільнити росіян, але не кардинально», – сказало українське військове джерело про ракети. Нинішні проблеми українських військових в основному пов’язані з тим, що Кофман назвав «основами»: «мобілізація, навчання, створення та управління новими формуваннями, командування та управління».