У більшості справ про корупцію в 2025 році суди призначили штрафи

У січні–травні 2025 року українські суди винесли 2032 рішення у справах, пов’язаних із корупцією. Це на 37% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це повідомляє Опендатабот, зазначаючи, що тенденція до зростання пов’язана з поверненням обов’язкового декларування для держслужбовців.

Після спаду в роки великої війни (2022–2023), коли через воєнний стан подання декларацій не було обов’язковим, активність антикорупційної системи знову пожвавилася. У 2024 році було подано майже 5 тисяч декларацій — включно з тими, які не подавалися у попередні роки.

Найбільше рішень — за порушення фінансового контролю

Понад 73% рішень (1487 справ) у 2025 році стосуються порушення вимог фінансового контролю — здебільшого мова йде про несвоєчасне подання декларацій або про помилки в них. Це майже в п’ять разів більше, ніж минулого року.

Натомість інші типи корупційних злочинів зустрічаються рідше:

  • за хабарництво було винесено лише 347 рішень — удвічі менше, ніж торік;

  • за конфлікт інтересів — лише 70 вироків, що на 80% менше.

Найактивніше карають порушників у таких регіонах:

  • Вінницька область — 182 рішення;

  • Одеська — 168;

  • Львівська — 147;

  • Дніпропетровська — 116;

  • Київська — 115.

Реальні строки — виняток, не правило

У 97% випадків корупціонери відбулися штрафами — від 850 до 680 тисяч гривень. Лише 44 особи отримали реальні терміни ув’язнення, і це зазвичай стосується більш тяжких злочинів.

Так, найвищий штраф — 680 тисяч гривень — суд присудив аспіранту Київської музичної академії, який допомагав іноземцям вступати до навчального закладу за винагороду. А найсуворіше покарання — 10 років ув’язнення — отримав сержант на Сумщині, який привласнив і продав військове обладнання: тепловізор і прилад нічного бачення.

Корупціонерів можуть прибрати з Реєстру

Зараз особи, засуджені за корупційні правопорушення, довічно потрапляють до Реєстру корупціонерів. Винятки — це скасування рішення суду, виправдання або підтверджена участь у захисті держави під час війни.

Проте Європейський суд з прав людини у справі «Ситник проти України» 24 квітня 2025 року визнав таке довічне внесення до реєстру порушенням права на приватне життя. Аргумент — тривала публічна стигматизація шкодить репутації та довірі до особи.

Наразі Президент України розглядає законопроєкт, який пропонує змінити підхід — обмежити перебування у реєстрі до одного року для тих, кого притягнули до адміністративної, а не кримінальної відповідальності.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Сирський: ЗСУ нарощують сили протидії російським БПЛА у прикордонних районах

Командування Збройних сил України ухвалило низку рішень для посилення...

Сибіга: безконтрольне відключення ЗАЕС підвищує ризик ядерних інцидентів

Росія свідомо відключила Запорізьку атомну електростанцію від української енергомережі,...

Значне збільшення виїздів та повернень української молоді до Польщі

У вересні польські прикордонники зафіксували значне збільшення кількості громадян...

Росія масовано атакує енергосистему України

У ніч на п’ятницю, 3 жовтня, російські війська здійснили...

Українські порти встановили рекорд контейнерообігу за 8 місяців

За січень-серпень 2025 року морські порти України обробили 134...

На фронті не стихають бої

Українські Сили оборони за добу зупинили масовані штурми армії...

У Харкові офіцера ТЦК підозрюють у маніпуляціях із системою Оберіг

Заступнику начальника одного з районних територіальних центрів комплектування та...

ЄС планує збільшити квоти на українську агропродукцію

Рада ЄС 13 жовтня планує ухвалити рішення про перегляд...