У більшості справ про корупцію в 2025 році суди призначили штрафи

У січні–травні 2025 року українські суди винесли 2032 рішення у справах, пов’язаних із корупцією. Це на 37% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це повідомляє Опендатабот, зазначаючи, що тенденція до зростання пов’язана з поверненням обов’язкового декларування для держслужбовців.

Після спаду в роки великої війни (2022–2023), коли через воєнний стан подання декларацій не було обов’язковим, активність антикорупційної системи знову пожвавилася. У 2024 році було подано майже 5 тисяч декларацій — включно з тими, які не подавалися у попередні роки.

Найбільше рішень — за порушення фінансового контролю

Понад 73% рішень (1487 справ) у 2025 році стосуються порушення вимог фінансового контролю — здебільшого мова йде про несвоєчасне подання декларацій або про помилки в них. Це майже в п’ять разів більше, ніж минулого року.

Натомість інші типи корупційних злочинів зустрічаються рідше:

  • за хабарництво було винесено лише 347 рішень — удвічі менше, ніж торік;

  • за конфлікт інтересів — лише 70 вироків, що на 80% менше.

Найактивніше карають порушників у таких регіонах:

  • Вінницька область — 182 рішення;

  • Одеська — 168;

  • Львівська — 147;

  • Дніпропетровська — 116;

  • Київська — 115.

Реальні строки — виняток, не правило

У 97% випадків корупціонери відбулися штрафами — від 850 до 680 тисяч гривень. Лише 44 особи отримали реальні терміни ув’язнення, і це зазвичай стосується більш тяжких злочинів.

Так, найвищий штраф — 680 тисяч гривень — суд присудив аспіранту Київської музичної академії, який допомагав іноземцям вступати до навчального закладу за винагороду. А найсуворіше покарання — 10 років ув’язнення — отримав сержант на Сумщині, який привласнив і продав військове обладнання: тепловізор і прилад нічного бачення.

Корупціонерів можуть прибрати з Реєстру

Зараз особи, засуджені за корупційні правопорушення, довічно потрапляють до Реєстру корупціонерів. Винятки — це скасування рішення суду, виправдання або підтверджена участь у захисті держави під час війни.

Проте Європейський суд з прав людини у справі «Ситник проти України» 24 квітня 2025 року визнав таке довічне внесення до реєстру порушенням права на приватне життя. Аргумент — тривала публічна стигматизація шкодить репутації та довірі до особи.

Наразі Президент України розглядає законопроєкт, який пропонує змінити підхід — обмежити перебування у реєстрі до одного року для тих, кого притягнули до адміністративної, а не кримінальної відповідальності.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Формальдегід у засобах для волосся: чому салонні процедури можуть бути небезпечними для життя

Хочеш ідеально гладке волосся? Ціна може бути дуже високою....

В Україні представили Lapa LLM — нову велику мовну модель для української мови

В Україні презентували велику мовну модель під назвою Lapa...

Донька продюсерки Олени Мозгової показала романтичну подорож із нареченою

Старша донька української продюсерки Олени Мозгової, Зоя, поділилася зворушливими...

Компанію дружини голови НБУ пов’язують із забрудненням річки на Львівщині

Голові Національного банку Андрію Пишному виповнилося 51. Він очолює...

На Вінниччині затримали групу, що привласнювала криптовалюту через фейкові Telegram-канали

На Вінниччині викрили групу, яку підозрюють у шахрайстві з...

Державне обленерго купує трансформатор удвічі дорожче, ніж ГТСУ: що відомо про постачальників

АТ «Хмельницькобленерго» уклало договір на постачання силового трансформатора вартістю...

Опалювальний сезон у столиці: Київ готується до найгіршого сценарію

За інформацією джерел видання 360ua.news, минулого тижня відбулась закрита...

«Це не хлопці України, це зрадники»: шоумен Дмитро Коляденко про зірок, які виїхали з України та уникають теми війни

Український хореограф і шоумен Дмитро Коляденко жорстко висловився про...