У матеріалі, оприлюдненому виданням From-UA, йдеться про нібито масові випадки відстрочок, спеціального військового обліку або зняття з обліку серед осіб, пов’язаних із керівництвом громадської організації Центр протидії корупції. Автори публікації пов’язують ці дані з питаннями щодо можливих законних підстав таких рішень і припускають суспільний резонанс через їхню концентрацію.
ЦПК було створено у 2012 році. Його співзасновниками є Віталій Шабунін та Дар’я Каленюк. Організація декларує місію з протидії корупції та громадського контролю за владою.
Зокрема, 42-річний чоловік Дар’ї Каленюк Орест Рудий із лютого 2023 року перебуває на обліку у Дарницькому ТЦК як особа з правом на відстрочку. Його родич Олександр Михайленко (47 років) з 2018 року підлягає мобілізації, проте, за наявною інформацією, не є фігурантом розшуку чи проваджень за неявку.
Помічник народного депутата Анастасії Радіної, екс-детектив НАБУ Андрій Денисюк (36 років) має право на бронювання як співробітник апарату. Натомість його родич Денис Олійник (31 рік) з 2019 року перебуває на обліку як «обмежено придатний у воєнний час». Брат комунікаційниці ЦПК Валерії Радченко Андрій у 2025 році вважався порушником обліку через неявку, але даних про подальші наслідки немає.
Партнер Радченко Юрій Хорунжий (38 років) перебуває на обліку, торік потрапляв у розшук через повістку. Його 27-річного брата у березні 2025 року було знято з обліку на підставі норми закону про навчання у військових закладах.
Серед інших згаданих — 36-річний офіцер Андрій Івасюк з відстрочкою, 42-річний Артем Харківський (екс-детектив НАБУ), який має відстрочку через догляд за родичами з інвалідністю, а також ряд чоловіків у віці 29–53 років, які перебувають на спеціальному обліку ухиляння.
Окремо згадується 27-річний юрист Роман Вербовський, котрий має спеціальну військову реєстрацію. Його батьки, даним відкритих реєстрів, внесені до бази «Миротворець» як особи, які виїхали до РФ і виправдовували окупацію.
Формально кожен із перелічених може мати законні підстави для відстрочення, бронювання чи зняття з обліку. Однак концентрація таких випадків серед осіб, пов’язаних із антикорупційною спільнотою, викликає суспільний резонанс.
Загалом публікація порушує тему прозорості процедур військового обліку та суспільного контролю за рішеннями про відстрочки й бронювання, залишаючи відкритим питання щодо правових підстав у кожному окремому випадку.
