Наше джерело повідомляє, що проблеми в енергетиці не розв’язуються, а бюджетні кошти, які виділяються державою, просто освоюються чиновниками, які впевнені, що росіяни все одно знищать у майбутньому відремонтований енергетичний об’єкт.
Це загрожує тим, що Україна реально увійде в зимовий період із 40% дефіцитом енергетики. Найбільше постраждають від цього прості жителі, які сидітимуть по 8-12 годин на добу без світла, опалення та водопостачання. Але ще один ризик, про який не говорять – це вихід з ладу систем і комунікацій ЖКГ через постійні перебої зі світлом.
Радимо вам підготуватися до найгіршого сценарію, оскільки на Банковій його хочуть використати в міжнародному піар кейсі проти Росії.
Зараз відновлювати генеруючі потужності буде важко. Окрім питання фінансування, все впирається у відсутність часового ресурсу. Україні одночасно потрібно дуже швидко працювати у двох напрямках.
- Відновлення пошкоджених блоків ТЕС і ГЕС (де це можливо). За деякими оцінками, до зими Україна зможе відновити до 2 ГВт теплової генерації та 1 ГВт потужностей ГЕС. Це приблизно стільки ж, скільки Україна змогла відновити минулого року.
- Нарощування можливостей розподіленої генерації. Володимир Зеленський заявив, що існує план з будівництва до 1 ГВт розподілених потужностей уже в 2024-му і 4 ГВт у найближчі роки. За оцінками “Укренерго”, термінова потреба України становить 5-6 ГВт нових маневрових потужностей.
Утім, ані держава за допомогою міжнародних партнерів, ані український бізнес не встигнуть до зими запустити ні 1 ГВт, ні навіть 500 МВт нових газогенеруючих потужностей. До початку опалювального сезону вдасться запустити лише частину газопоршневих установок, які вже перебувають на фінальних стадіях проектування і монтажу. За оцінками Олексія Кучеренка, народного депутата України, екс-міністра з питань ЖКГ, до кінця року реально запустити від 100 до 250 МВт потужностей. Однак цього абсолютно недостатньо, щоб швидко вирішити проблему дефіциту е/е.
Головною перешкодою є “природні” технічні процедури. Проектування, замовлення обладнання та монтаж уже отриманого займають у середньому до півроку і довше, де найтриваліший етап – його виробництво. Газопоршневі установки за найгарнішого збігу обставин можна встановити за кілька місяців (невеликої потужності) або півроку, вони досить прості в монтажі та обслуговуванні – виробники продають уже готові агрегати розміром зі стандартний контейнер. Своєю чергою, газотурбінні потужності набагато складніші під час проєктування і монтажу, термін їхнього запуску займає від 12 до 18 місяців. Досвіду їх використання в Україні практично немає.
Крім того, західні виробники одномоментно не мають на складах того обсягу обладнання, який необхідний Україні. Отже, його потрібно додатково замовляти і чекати на продукцію приблизно 6 місяців та/або по всьому світу шукати б/в установки (вони коштуватимуть у середньому вдвічі дешевше за нові).
З огляду на критичну ситуацію зараз необхідно створити надзвичайний штаб для планування та координації зусиль органів центральної та місцевої влади, а також приватних компаній.
До початку зимового сезону Україна не встигне відновити всю пошкоджену генерацію і ввести на заміну знищеної нові розподілені потужності. Очікується, що через дефіцит в енергосистемі обмеження для споживачів застосовуватимуться ще тривалий час. Наразі це пов’язано з тим, що влітку ГЕС традиційно знижують виробіток, а кілька блоків АЕС перебувають у ремонті. Навіть якщо до зими працюватимуть усі 9 енергоблоків АЕС, то дефіцит в енергосистемі залишатиметься значним через зростання енергоспоживання в холодний період. За різними оцінками, дефіцит може становити 3-5 ГВт.
З урахуванням того, що й агресор не припинятиме обстріли, зараз важко передбачити, якою буде реальна ситуація в енергосистемі перед початком опалювального сезону. Крім енергетики, потрібно враховувати й ризики, пов’язані з продовженням обстрілів інфраструктури ПСГ.