Українські банки посилюють фінансовий моніторинг: операції на суму від 50 тис. грн будуть під посиленим контролем

З 1 грудня 2024 року українські банки впровадять нові правила фінансового моніторингу, відповідно до яких усі операції фізичних осіб на суму понад 50 тисяч гривень будуть піддаватися посиленому контролю. Це частина загальної стратегії боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму, яка набирає чинності згідно з новими нормами, встановленими Національним банком України.

Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

На поточний момент до списку системних банків входять:

1. Приватбанк;
2. Ощадбанк;
3. Сенс Банк;
4. Укргазбанк;
5. Укрексімбанк;
6. Універсал Банк (monobank);
7. ПУМБ;
8. Абанк;
9. Райффайзен Банк;
10. Креді Агріколь Банк;
11. Укрсиббанк;
12. Кредобанк;
13. ОТП Банк;
14. Банк Південний;
15. ТАСкомбанк.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Як ювелірна фірма «Золотий вік» мінімізує податки та веде бізнес в офшорах і Криму

Ювелірна група «Золотий вік», що входить до корпорації Union...

Прокуратура вимагає повернути громаді 180 гектарів землі через незаконну суборенду

Вінницька обласна прокуратура ініціювала повернення у власність Мурафської громади...

У Кременчуці засудили чоловіка за підробку документів ДСНС і перешкоджання ЗСУ

Автозаводський районний суд міста Кременчука затвердив угоду про визнання...

У Верховній Раді готують проєкт закону з передачі повноважень місцевих рад військовим адміністраціям

За інформацією нашого джерела, у Верховній Раді готують проєкт...

Суд викрив свавілля поліції під час рейду в столичному гей-клубі

Голосіївський районний суд міста Києва визнав незаконними дії поліції...

На Дніпропетровщині розкрито резонансне вбивство: тіло чоловіка знайшли у криниці

На Дніпропетровщині сталося резонансне вбивство, яке вже розкрила поліція....

Колишній голова Укртрансбезпеки Євген Зборовський залишив держслужбу, уникаючи можливих кримінальних наслідків

Цього тижня звільнився з державної служби колишній голова Укртрансбезпеки...

Мережа Yabluka під підозрою у торгівлі «сірою» технікою

Мережа магазинів електроніки Yabluka (раніше Yabloki) знову опинилася в...