Все ще оговтуючись від минулорічного невдалого контрнаступу в Україні, адміністрація Байдена складає нову стратегію, яка зменшить наголос на відвойовуванні території та зосередиться натомість на допомозі Україні відбити нові наступи Росії, одночасно рухаючись до довгострокової мети посилення її бойових дій.
Новий план є різкою зміною в порівнянні з минулим роком, коли армія США та союзників поспішно направила навчання та сучасне обладнання до Києва в надії, що це зможе швидко відкинути російські сили, які окупували східну та південну Україну. Ця спроба зазнала невдачі, головним чином через сильно укріплені російські мінні поля та передові траншеї.
«Цілком ясно, що їм буде важко спробувати здійснити такий же серйозний поштовх на всіх фронтах, який вони намагалися зробити минулого року», — сказав високопоставлений чиновник адміністрації.
Ідея зараз полягає в тому, щоб позиціонувати Україну так, щоб вона поки що утримувала свої позиції на полі бою, але «перевести їх на іншу траєкторію, щоб вони були набагато сильнішими до кінця 2024 року… і вивели їх на більш стійкий шлях», — сказав високопоставлений чиновник, один із кількох, хто описав внутрішню політику на умовах анонімності.
Планування США є частиною багатосторонніх зусиль майже трьох десятків країн, які підтримують Україну, щоб пообіцяти довгострокову безпеку та економічну підтримку — як через необхідність, враховуючи невтішні результати минулорічного контрнаступу, так і переконання, що подібні зусилля цього року, ймовірно, можуть призвести до такого ж результату, і як демонстрація стійкої рішучості президенту Росії Володимиру Путіну.
Кожна з них готує документ із викладенням своїх конкретних зобов’язань на майбутнє до десятиліття. Британія оприлюднила свою 10-річну угоду з Україною минулого тижня, підписану прем’єр-міністром Ріші Сунаком і президентом України Володимиром Зеленським у Києві. Він окреслив внески до «Морської безпеки, повітря, протиповітряної оборони, артилерії та бронетехніки», а також фіскальну підтримку та доступ до фінансового сектору. Очікується, що наступною буде Франція, найближчим часом президент Еммануель Макрон відвідає Україну.
Але успіх стратегії майже повністю залежить від Сполучених Штатів, безперечно найбільшого донора грошей і обладнання для України та координатора багатосторонніх зусиль. Цієї весни адміністрація сподівається оприлюднити власне 10-річне зобов’язання, яке зараз збирає Державний департамент з благословення Білого дому — за умови, що запит президента Байдена на додаткове фінансування Україні в розмірі 61 мільярда доларів буде схвалено непокірним Конгресом.
Хиткий ґрунт, на якому нині тримається це припущення — республіканці Палати представників, схоже, все глибше закопуються у відмові від грошей — стурбувала як західних союзників, так і саму Україну.
«Безумовно, лідерство та участь США в довгостроковій перспективі, але також і на цьому дуже важливому етапі, є першорядними», — сказав високопоставлений європейський чиновник. «Доповнення є обов’язковим для продовження… не тільки на місцях, але як демонстрація рішучості Заходу… щоб дати [Путіну] зрозуміти, що він не переможе».
«Ми б не вижили без підтримки США, це реальний факт», — сказав Зеленський у телевізійному інтерв’ю минулого тижня.
Майбутня Україна проти Трампа
За словами американських чиновників, американський документ гарантуватиме підтримку короткотермінових військових операцій, а також побудову майбутньої української збройної сили, здатної стримувати російську агресію. Він включатиме конкретні обіцянки та програми, які допоможуть захистити, відновити та розширити промислову та експортну базу України, а також допоможуть країні з політичними реформами, необхідними для повної інтеграції до західних інституцій.
Невипадково, як сказав один американський чиновник, сподіваємося, що довгострокова обіцянка — знову ж таки припускаючи підтримку Конгресу — також надасть Україні «забезпечену майбутнім» допомогу проти можливості переобрання колишнього президента Дональда Трампа .
Поки Білий дім продовжує намагатися переконати законодавців, другий високопоставлений чиновник адміністрації підкреслив, що стратегія не означає, що українці просто збираються будувати власні оборонні окопи «і сидіти за ними» цілий рік. «Продовжуватиметься обмін територіями» в малих містах і селах з мінімальною стратегічною цінністю, «запуски ракет і безпілотники» з обох сторін, а також російські «атаки на цивільну інфраструктуру», – сказав цей чиновник.
Замість масштабних артилерійських дуелей, які домінували у більшій частині бойових дій у другій половині 2022 року та більшій частині 2023 року, Захід сподівається на 2024 рік, що Україна уникне втрати території, що перевищує одну п’яту території країни, яку зараз окупує Росія. Крім того, західні уряди хочуть, щоб Київ зосередився на тактиці, де його сили нещодавно досягли більшого успіху — вогні на більших відстанях, у тому числі французькими крилатими ракетами, які обіцяють поставити протягом наступних кількох місяців; стримування Чорноморського флоту Росії для захисту військово-морського транзиту з портів України; і зв’язування російських сил у Криму за допомогою ракетних ударів і диверсій спецоперацій.
Зеленський наполягає на тому, що Україна продовжує наступ. Плани на 2024 рік — це «не лише оборона», — сказав він у нещодавньому відеозверненні. «Ми хочемо, щоб наша країна зберегла ініціативу, а не ворог».
Але американські політики, які нещодавно зустрічалися з ним приватно, кажуть, що Зеленський має сумніви щодо того, наскільки амбітним він буде в наступному році без ясності щодо допомоги США.
«Нас запитують, який у нас план, але ми повинні розуміти, які ресурси ми матимемо», – сказав український депутат Роман Костенко. «Зараз все вказує на те, що у нас буде менше, ніж минулого року, коли ми намагалися провести контрнаступ, але це не вийшло. … Якщо матимемо ще менше, то зрозуміло, який буде план. Це буде захист».
«Ніхто не виключає наступальних дій із рівняння», – сказав Сергій Рахманін, інший депутат. «Але загалом… дуже важко уявити серйозну глобальну стратегічну наступальну операцію в 2024 році. Особливо якщо ми подивимося на загальний стан іноземної допомоги, не тільки з боку США»
Навіть ті, хто вірить, що Україна врешті-решт зможе дати відсіч Росії, визнають, що 2024 рік буде мізерним і небезпечним. «Швидше за все, величезних територіальних здобутків не буде», — сказав в інтерв’ю президент Латвії Едгар Рінкевичс. «Єдина стратегія полягає в тому, щоб отримати якомога більше в Україну, щоб допомогти їм, по-перше, захистити власні міста… а по-друге, допомогти їм просто не втратити позиції».
«Ми трохи захоплені часом», – погодився Кусті Салм, постійний секретар міністерства оборони Естонії. «Це лише питання, чи зможемо ми пройти цією долиною смерті».
«Треба мати з чим боротися»
Уздовж лінії фронту українські військові почали відповідну підготовку, щоб відтворити російську ешелоновану оборону окопів і мінних полів у південно-східній Запорізькій області, які перешкоджали торішньому контрнаступу.
«Звичайні солдати не дуже цікавляться [українською] політикою та зовнішньою політикою», — сказав український командир у східній Донецькій області, який не мав права говорити публічно. «Але коли на собі відчуваєш, що цього мало, як зараз боєприпасів, мінометів, снарядів, то це відразу викликає хвилювання. Ви можете боротися, але вам потрібно мати з чим боротися».
Американські політики кажуть, що очікують, що війна зрештою завершиться переговорами, але також не думають, що Путін буде серйозно ставитися до переговорів цього року, частково тому, що він сподівається, що Трамп повернеться на пост президента в листопаді та відкличе підтримку до Києва.
Трамп, який давно рекламував особливі стосунки з Путіним, кілька місяців тому заявив, що якщо він повернеться до Білого дому, він «розв’яже цю війну за один день, 24 години». У телевізійному інтерв’ю минулого тижня Зеленський назвав це твердження «дуже небезпечним» і запросив Трампа до Києва, щоб поділитися будь-яким його планом.
Довгострокова стратегія трансформації України для майбутнього бере свій початок у декларації підтримки G-7 минулого літа, в якій західні лідери пообіцяли створити «стійкі» військові сили, сумісні із Заходом, і зміцнити «економічну стабільність і стійкість».
Незважаючи на це, ця політика містить ризики, в тому числі політичні, якщо українці почнуть звинувачувати свій уряд у стагнації на лінії фронту. Так само в західних столицях чиновники чітко усвідомлюють, що терпіння їхніх громадян щодо фінансування війни в Україні не безкінечне.
На тлі планування Вашингтон також, здається, готує аргумент, що навіть якщо Україна не збирається повернути всю свою територію найближчим часом, їй потрібна значна допомога, щоб мати можливість захистити себе та стати невід’ємною частиною Заходу.
«Ми можемо бачити, яким може і має бути майбутнє України, незалежно від того, де саме проведені лінії», — сказав Блінкен на початку цього місяця на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія. «І це майбутнє, де він міцно стоїть на своїх ногах у військовому, економічному та демократичному плані».
«Немає срібної кулі» для озброєння України
У розмовах із законодавцями представники адміністрації підкреслили, що лише близько половини із запитуваних 61 мільярда доларів спрямовано на нинішнє поле бою, а решта спрямована на те, щоб допомогти Україні створити безпечне майбутнє без масштабної західної допомоги.
За словами офіційних осіб США, які тісно брали участь у плануванні, документ США пишеться з урахуванням чотирьох етапів: боротьба, будівництво, відновлення та реформування.
Найнегайніше для фази «бою» необхідно «артилерійські боєприпаси, деяка заміна транспортних засобів», втрачених під час контрнаступу, «багато більше безпілотників», — сказав Ерік Чіарамелла, колишній аналітик розвідки ЦРУ, а нині старший науковий співробітник у Росії. та Євразійської програми Фонду Карнегі за міжнародний мир, який проконсультувався з представниками адміністрації. «Багато технологій електронної боротьби та боротьби з безпілотниками — у чому росіяни досягли переваги. Їм потрібно більше систем ППО, щоб покривати більше міст».
Незважаючи на те, що Україна все ще з нетерпінням чекає на обіцяну поставку винищувачів і бронетехніки цього року, це «дорогі системи з єдиними точками відмови», сказав Чіарамелла. «Я думаю, що українці розуміють, що срібної кулі немає, побачивши під час контрнаступу танк вартістю мільйон доларів, знищений міною в 10 тисяч доларів».
Фаза «побудови» стратегії зосереджена на обіцянках щодо майбутніх сил безпеки України на суші, морі та в повітрі, щоб українці «могли побачити, що вони отримують від світової спільноти протягом 10 років і… вийти з 2024 року з дорожньою картою до армії, яка має високий рівень стримування», — сказав перший високопоставлений чиновник адміністрації. У той же час, частина запитуваних додаткових грошей спрямована на розвиток промислової бази України для виробництва зброї, яка разом зі збільшенням США та союзників може «принаймні йти в ногу з російським» виробництвом.
План також включає додаткову протиповітряну оборону, щоб створити захисні «бульбашки» навколо українських міст за межами Києва та Одеси та дозволити ключовим частинам української економіки та експорту, включаючи сталь і сільське господарство, відновитися. Восени минулого року Байден призначив колишнього міністра торгівлі Пенні Прітцкер представником США, який очолить зусилля з відновлення економіки України та мобілізації державних і приватних інвестицій.
Залучення іноземних інвестицій в Україну також вимагатиме додаткових зусиль для боротьби з корупцією, визнають офіційні особи США. Зеленський вжив певних кроків, зокрема звільнив і в деяких випадках арештував ймовірно корумпованих чиновників із військових закупівель і суддів; інших ініціатив вимагав Європейський Союз, розглядаючи можливе членство України в ЄС.
Але оскільки розмови та планування майбутнього тривають, не всі прихильники України вважають, що зараз правильний момент, щоб зосередитись на тому, щоб надіслати Україні те, що необхідно, щоб протистояти росіянам якнайшвидше та рішуче на полі бою цього року.
«Яку б стратегію ви не використовували, вам потрібна вся зброя, яку тільки можете придумати», — сказав колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен під час візиту минулого тижня, щоб чинити тиск на законодавців-республіканців, щоб вони схвалили фінансування України.
«Ви не можете виграти війну, дотримуючись поступового підходу крок за кроком», — сказав він. «Ви повинні здивувати і перемогти свого супротивника».
