“Доти, поки не буде оголошено стан війни, будь-яка масова мобілізація вважається протизаконною, – стверджують деякі громадяни, додаючи: – Яким правом держава може мобілізувати населення, коли війна з Росією офіційно не оголошена?”. Такі аргументи стають предметом активних обговорень у соціальних мережах.
Користувачі соціальних мереж часто відзначаються відповідями на такі твердження, наголошуючи: “Кожного разу, коли хтось починає говорити про “некоректну мобілізацію” чи “неконституційний воєнний стан”, я хочу запропонувати йому висловити це в Бучі, наприклад”.
Щодо стану війни та його визначення в українському та міжнародному законодавстві, деякі питання залишаються відкритими. Юристи та експерти висловлюють різні точки зору. Деякі вказують на те, що українське законодавство передбачає можливість введення воєнного стану без оголошення війни, зокрема в разі агресії. Інші експерти визначають стан війни як формальний акт, який повинен бути оголошений, перш ніж вживати масові мобілізаційні заходи.
Ця дискусія відображає загальний інтерес до питань правового регулювання воєнного стану та мобілізації, а також підкреслює необхідність уточнення та доповнення законодавства для відповіді на сучасні виклики і загрози.
Чому це важливо?
Розмови про те, чи Україні слід було оголосити війну Росії, або чи владі слід встановити “стан війни”, а не лише воєнний стан, тривають практично з моменту повномасштабного вторгнення Росії на територію України.
З початком обговорень про урядовий проєкт нових правил мобілізації в Україні, ці дискусії виходять на новий рівень. Противники мобілізації часто використовують такі наративи для обґрунтування своїх позицій. Також висловлюється думка, що офіційно оголошений стан війни надавав би міжнародній спільноті та судам додаткові правові підстави у справах, пов’язаних з компенсаціями, поверненням полонених та притягненням до відповідальності осіб, вчинивших воєнні злочини.
Які відмінності між воєнним станом та станом війни в Україні?
В українському законодавстві термін “стан війни” використовується обмежено та лише у двох визначених місцях. Відсутність докладних тлумачень створює прогалини в розумінні цього поняття. Конституція згадує “стан війни” у розділах про повноваження Верховної Ради, яка оголошує й заключає мир за поданням Президента, та про повноваження Президента, який вносить подання щодо оголошення стану війни та у разі агресії приймає рішення щодо використання Збройних Сил.
Закон “Про оборону України” визначає, що після оголошення стану війни або фактичного початку воєнних дій встановлюється воєнний час, але сам термін “воєнний час” законодавцем не роз’яснено.
Навпаки, концепція “воєнного стану” укладена у деталях як у Конституції, так і в окремих законах. Введений 24 лютого 2022 року на три місяці, воєнний стан регулярно продовжується, надаючи політичному та військовому керівництву, а також місцевій владі, повноваження для протидії агресії. Цей стан дозволяє обмежувати конституційні права та свободи людини, і на відміну від стану війни, в законодавстві не визначено обмежень на кількість продовжень його дії.
Експерти та юристи, які були запитані ВВС Україна, наголошують, що питання мобілізації та оголошення стану війни або його відсутності – це дві різні речі, які не пов’язані між собою.
Військовий експерт Центру Разумкова, Олексій Мельник, зазначає, що конституція та закони про оборону та мобілізацію чітко формулюють всі необхідні процедури. Він вказує на те, що в Україні діє воєнний стан з 2022 року, який був оголошений згідно з конституцією та рішенням парламенту. Експерт підкреслює, що воєнний стан надає владі повноваження для проведення мобілізації, яка вже відбувається від часу вторгнення Росії у 2022 році.
Юрист Борис Бабін зазначає, що з моменту введення воєнного стану всі необхідні повноваження для мобілізації надані владі згідно з чинним законодавством. Він нагадує, що вже в 2014 році в Україні оголосили часткову мобілізацію під час анексії Криму Росією, і ця практика була проведена відповідно до законодавчих процедур.
Чи повинна була Україна оголосити війну Росії? Зважаючи на те, що Росія вторглася в Україну без офіційного оголошення війни, охарактеризувавши це як “спеціальну військову операцію”, виникає питання: чи не мала Україна сама оголосити стан війни з Росією для полегшення вирішення питань щодо міжнародної допомоги, компенсацій та звільнення полонених?
Згідно з міжнародним правом, термін “стан війни” вперше виник у Конвенції про відкриття воєнних дій, прийнятій у Гаазі в 1907 році. Згідно з цією конвенцією, стан війни повинна оголошувати сторона, що напала, а не країна, яка стала об’єктом агресії.
Однак важливо відзначити, що відсутність оголошення війни формально не робить державу менш агресивною. Міжнародне право чітко визначає дії, які є актом агресії, незалежно від оголошення війни.
Згідно з Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року, використання збройної сили першою державою вже є достатнім свідченням акту агресії.
Таким чином, на міжнародному рівні стан війни не впливає на кваліфікацію російської агресії проти України.
Борис Бабін, юрист і експерт, наголошує, що з 2022 року в Україні існує воєнний стан, який був введений відповідно до конституції та рішення парламенту. Він підкреслює, що цей стан дозволяє владі проводити мобілізацію відповідно до чинного законодавства.
Українська влада на даний момент не вважає за необхідне вживати законодавчих заходів для оголошення стану війни, вважаючи, що чинне законодавство є достатнім для забезпечення захисту країни від агресії та проведення загальної мобілізації.
