У 2023 році обсяг виробництва мінеральних добрив на заводах азотного холдингу Ostchem, що є частиною Group DF, зросла на 19,5%, до досягнення позначки у 2,1 мільйона тонн. Зазначено, що Черкаський завод “Азот” виробив 1,56 мільйона тонн мінеральних добрив, що відзначається зростанням на 39,63%, тоді як “Рівнеазот” випустив 528 тисяч тонн, що представляє спад на 10,81%.
Ключовими видами добрив, які виробляли підприємства Ostchem, стали карбамід, комплексні азотно-фосфорно-калійні добрива (КАС) та аміачна селітра.
За звітний рік обсяг виробництва аміачної селітри збільшився до 835,9 тисяч тонн (+60,5% порівняно з попереднім роком), КАС – до 572,7 тисяч тонн (+130%), а карбаміду – до 447,1 тисяч тонн (+145%). Обсяг виробництва традиційно експортованого добрива ВАС (виробляється на заводі “Рівнеазот”) зменшився вдвічі, до 102 тисяч тонн.
Керівник азотного бізнесу Ostchem, Сергій Павлючук, наголосив, що не зважаючи на складну ситуацію в аграрному секторі, зупинки заводів через військові дії та високі ціни на газ, компанія вдалося почати відновлення обсягів виробництва. Він також зазначив, що імпорт азотних добрив зріс у рази, але Ostchem продовжує працювати на відновлення повної завантаженості своїх заводів.
У 2023 році холдинг Ostchem подвоїв обсяги виробництва комплексних азотно-фосфорно-калійних добрив (КАС), які вважаються найбільш перспективним видом добрив в Україні. КАС зайняв друге місце за обсягами виробництва, а його частка в продуктовому портфелі OSTCHEM становила 27,3%.
У стратегічних планах холдингу визначено будівництво нових цехів та заводів. Ці плани включають інвестиції у нові, енергоефективні виробництва добрив, а також запуск виробництва нових продуктів, таких як AdBlue, промислові гази та продукти нафтохімії.
Важливою особливістю минулого року є критично великий обсяг імпорту, який завозиться в Україну за демпінговими цінами. Порівняно з 2022 роком, імпорт мінеральних добрив до України зріс у 1,9 раза, досягнувши показника у 1,99 млн тонн. Наприклад, імпорт карбаміду протягом року збільшився у 3,7 раза, до 501 тисяч тонн.
Критичне зростання імпорту мінеральних добрив із країн, що утримуються в дружбі з Росією, завадило Україні вийти на рівень виробництва, характерний для довоєнного періоду. Згідно з даними Євростату, загальний обсяг імпорту азотних добрив до ЄС в 2022-2023 роках зрос на 34%, причому приблизно третина цього імпорту припадає на Росію.
“Колосальний потік дешевих білоруських та російських добрив потрапляє в Україну двома каналами: перший – з дружніх до агресора країн колишнього СРСР. Другий новий канал – реекспорт білоруських та російських добрив із країн ЄС. Значна частина цих добрив, навіть попри санкції, потрапляє і в Україну, повільно вирішуючи українського виробника та робочі місця українців”, – наголошує Олег Арестархов, керівник з корпоративних комунікацій Group DF.
Він вважає, що за цим новим трендом стоїть не лише бажання Росії розширювати ринки збуту, але й стратегічний план підкорити країни ЄС та Україну залежністю від своїх добрив.
У зв’язку з неспроможністю конкурувати з дешевим імпортом, багато підприємств ЄС припиняють діяльність, що призводить до простоювань, аналогічна ситуація спостерігається і українських хімічних підприємств, таких як ОПЗ та “Сумихімпром”.
У США та ЄС вже розроблені заходи для “зниження залежності” від добрив, зерна та інших продуктів з Росії. На жаль, навіть при діючому ембарго на ввезення російських та білоруських добрив в Україну, продовжується їх постачання. В результаті український ринок переповнений дешевим імпортом, і країна стикається з критичним демпінгом. У 2023 році не було здійснено ефективних економічних заходів з захисту українського ринку та національного виробника, що викликає розчарування, зауважив Арестархов.
