Журналісти “Телеграфа” двічі побували на місці чергового будівництва на Виноградарі та з’ясували подробиці.
Що відбувається на будмайданчику
Зазначимо, раніше про будівництво на проспекті Правди біля кругового розвороту написав журналіст Дмитро Бунецький:” Тихо і повсякденно почалася забудова залишків яблуневих садів на Виноградарі. Справа ви можете бачити, як бурять палі під фундаменти. Зліва – майбутнє того, що могло стати найбільшим парком Києва. На жаль, комфортним був район ”.
Зараз за двометровим зеленим парканом працює спецтехніка, вивозиться пісок з викопаного котловану, працюють кілька будівельних бригад на різних локаціях. На майданчику встановлено електропідстанцію та будівельний кран, а також облаштовано під’їзди для вантажівок зі спецтехнікою.
Примітно, що близько двох в’їздів безпосередньо на будмайданчик немає жодної інформації про замовників та виконавців будівельних робіт, відсутній паспорт об’єкта будівництва та будь-яка інша контактна інформація. Отже, чи є у будівельників вся дозвільна та узгоджена документація, поки що невідомо.
Неофіційно будівельники повідомили журналістам, що девелопером майданчика нібито виступає відома столична будкомпанія Stolitsa Group. “Це та ж компанія, яка звела житловий комплекс через дорогу, тобто Stolitsa Group”, – анонімно зізнався співрозмовник “Телеграфа”.
Зазначимо, що з іншого боку вулиці Виговського зведено так званий “Варшавський мікрорайон”, замовником якого виступало державне підприємство “Агрокомбінат Пуща-Водиця”, у власності якого знаходилася ця земля. А девелопером – Stolitsa Group.
За даними аналітичної системи YouControl, земельну ділянку, на якій риють котловани під нові будівлі, теж у власності ДП “Агрокомбінат Пуща-Водиця”. Загальна площа земельної ділянки – 86 гектарів. (кадастровий номер – 8000000000:91:400:0101) Її офіційна вартість за державною оцінкою становить 1,3 мільярда гривень (станом на 2021 рік).
Цільове призначення землі – “Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торговельно-розважальної та ринкової інфраструктури”.
Назва об’єкта – “Комплексна забудова мікрорайонів XI, XII, XV, XVII та часткова забудова мікрорайонів XVI, XVIII, XIX багатофункціонального житлового району, прилеглого до вул. Гетьмана Івана Виговського (колишня вул. Маршала Гречка), просп. Правди та вул. Подільському районі м. Києва (ХІ та ХІІ мікрорайони)”.
Замовником будівництва виступає “Агрокомбінат Пуща-Водиця”, а генеральним підрядником зазначено ТОВ “Моноліт будсервіс”. Примітно, що за даними ЗМІ, “Моноліт будсервіс” виступав свого часу генпідрядником будівництва ЖК “Варшавський плюс” (у згаданому вище “Варшавському кварталі”) від девелоперської компанії Stolitsa Group.
Відповідно до цього дозволу на будівництво, на цій ділянці мають з’явитися 30 багатоповерхових житлових будинків заввишки до 25 поверхів (майже 6 тис. квартир), паркінги, школа, дитячі садки, торгові центри.
Що ще відомо про забудовника Stolitsa Group
Як повідомляв “Телеграф”, власницею Stolitsa Group є відома та впливова столична бізнес-вумен Владислава Молчанова. Її бізнес-партнер Денис Москаль очолює Постійну комісію Київради з питань екологічної політики.
За підрахунками деяких вітчизняних медіа , з 2010 р. “Столиця груп” збудувала близько сотні будинків, ще десятки проектів – у процесі будівництва. Молчанова також називалася одним із спонсорів партії “Батьківщина”. А під час попередніх виборів президента України була довіреною особою Юлії Тимошенко.
Підтримку інших політсил Київради Молчанової нібито забезпечував Денис Комарницький, колишній співголова фракції “Блоку Леоніда Черновецького” у Київраді 2008-2010 років.
Молчанова також відома своєю громадською діяльністю. З початку російської агресії проти України у 2014 році активно займалася волонтерством, допомагаючи підрозділам АТО. А після 24 лютого-2022 – підтримує Сили оборони.
Які чинники надають скандальності ситуації? Історичний та екологічний контексти
З відкритих джерел відомо, що історія Виноградаря починається з 1848 року, коли саксонець Готліб Крістер переїхав до Києва, купивши на Пріорці біля Вітряних гір ділянку у князя Естергазі. Розчистивши його від дерев, у 1850-му він засновує фірму “Садівництво та насіннєве господарство.” Крістер”. За 40 років від початку існування на цій території з’являється квітучий сад, розплідник плодових дерев, овочів і квітів. Після смерті Крістера, його справу продовжують його сини, і вже в 1900 р. садівництво Крістера налічувало площу зі 128 десятин і 5 мільйонів саджанців.
1907 р. перський підданий Ісаак Іванович Бекас отримує від міської управи в оренду на 24 роки 16 ділянок землі на Вітряних горах площею 17 десятин для розведення винограду. Саме Бекасу належить назва місцевості “Виноградар”.
У радянський період у 1930-х приватні господарства почали об’єднувати у трудові комуни, які займалися вирощуванням винограду та баштанних культур, а територія угідь зросла з 17 до 74 га. У 1960 р. це господарство влилося до радгоспу “Пуща-Водиця”, а його загальну площу розширили до понад 3 тисяч гектарів (з яких 400 га — у межах Києва). Праворуч і ліворуч від вул.Виговського радгоспівці заклали фруктові сади (частково під виробництво соків), що тяглися до вул.Північно-Сирецькій та Берківців.
У 1990-ті сади почали занепадати, а до державних земель поступово почали придивлятися забудовники, зводячи замість садів та зелених зон житлові комплекси.
