Саміт Євросоюзу, що відбувся 14-15 грудня, став історичним для України, надаючи можливість розпочати переговори про вступ до ЄС. Однак радісну атмосферу темніє нове вето Віктора Орбана. Після дипломатичної перемоги України, Угорщина ветувала фінансовий пакет, який включав допомогу Україні на суму 50 млрд євро.
Угорський лідер, підкорившись тиску колег, погодився на позитивне рішення для України, але відмовився від підтримки фінансового пакета. Це породило питання про те, чи можна вважати цей саміт переможним для України, і наскільки серйозним є вето Орбана з фінансового пакета. Багато людей стурбовані, оскільки це стосується зовнішнього фінансування, яке є ключовим для українського бюджету під час війни. Однак не дивлячись на це, тимчасова блокада Угорщини вважається несприятливою обставиною, і гроші для України є. ЄС розглядає різні варіанти надання фінансової допомоги Києву, і фінансовий пакет має бути затверджений 1 лютого, і цього разу планується подолати вето Орбана, якщо воно виникне знову.
Фінансування з ЕС
Зовнішнє фінансування, що становить життєво важливий ресурс для України в час війни, опинилося під питанням через політичні турбуленції у США, призупинивши потік коштів. До цього часу головними донорами були Євросоюз та США. Проте, з початку 2024 року може настати фінансова пустка, оскільки гроші від ЄС закінчуються, а нова програма, Ukraine Facility, на сьогодні не отримала остаточного затвердження.
Ця програма, оцінена в 50 млрд євро, не лише надзвичайно велика за своїми обсягами, але й передбачає довгострокове фінансування на чотири роки. Важливим є те, що це може надати Україні стійкість у фінансовому плані без необхідності постійно вибивати нові транші, долаючи опір окремих країн-членів ЄС, зокрема, Угорщини.
Хоча остаточне затвердження програми відбудеться на позачерговому саміті 1 лютого, вже є попереднє погодження щодо обсягів фінансування, і Україна отримає ці кошти, навіть якщо єдиний протиборчий голос при настанні угорського вето. Щоправда, залишається питанням, чи вдасться переконати Угорщину в підтримці програми, але її лідер Віктор Орбан намітив можливість “переконатися”.
Переговори з середини
Освітлюючи внутрішні куліси недавнього Євросаміту, на якому обговорювалося питання про Україну та вагомий фінансовий пакет, варто звернутися до висловлювань європейських політиків, які брали участь у цих переговорах.
Один із ключових учасників, Віктор Орбан, розкрив численні деталі обговорень під час інтерв’ю на підконтрольному йому радіо “Кошут”. Це інтерв’ю повністю присвячено було саміту ЄС та України, і в ньому звучало чимало подробиць, зокрема, щодо обговорюваної суми 50 млрд євро.
Важливим аспектом є відсутність технічного угорського вето. Вирішення щодо Ukraine Facility не піддавалося голосуванню, оскільки було відомо, що Орбан виразить свою непідтримку. У період дискусії відразу було відзначено, що він не підтримає це рішення. Спроби переконати його тривали годинами та завершилися невдачею.
Якщо на попередньому засіданні Орбан залишив зал, дозволяючи іншим лідерам ухвалити рішення про розширення ЄС, то цього разу він цього не зробив. Він аргументував це тим, що процес вступу України наразі не становить загрози для Угорщини, та що розподіл коштів означає витрати угорських грошей.
Важливим моментом є те, що Орбан прагнув повернутися додому із якою-небудь перемогою. Він обіцяв своїм виборцям, що не розпочне переговори з Україною і навіть провів екстрене засідання парламенту, закріпивши свою відмову. Виявившись у складних обставинах, він не міг повернутися без жодної перемоги, яку б зміг “продати” своїм виборцям як прояв своєї сили. Таким чином, він відмовився голосувати за рішення про 50 млрд євро.
Як гроші передадуть Україні без згоди Угорщини
Очікувана відмова Віктора Орбана не вразила нікого. Проте, є певні моменти, на які рахували, особливо після того, як Угорщині було обіцяно фінансову винагороду за цей відмовний голос (це не перебільшення, про це детальніше нижче).
Проте відмова голови угорського уряду була врахована в планах. За інформацією “ЄвроПравди”, після твердого “ні” Орбана інші країни розглянули варіант “спільного фінансування від 26 країн”. Ідея полягала в створенні окремого фонду, до якого всі держави-члени ЄС мали б внести свій внесок. Проте це пропозиція не отримала достатньо підтримки.
Є кілька обґрунтувань проти такого спрощеного підходу.
По-перше, це дозволило б Орбану виглядати як однозначний переможець. Він міг би похвалитися перед своїми виборцями, наголошуючи, що він єдиний, хто зберігає бюджетні гроші для свого народу, тим часом інші країни витрачають їх на Україну. Деякі політики це могло б сприйняти як підтримку популістів або прихильників Путіна з аналогічними вимогами.
По-друге, цей шлях вимагав би значного часу, оскільки в багатьох країнах бюджети вже схвалені парламентами. Внесення змін у бюджети – це процес часом спроможний викликати блокаду через популістів або прихильників Путіна.
Попри це, принципова згода щодо надання допомоги Україні існує, хоча вибір шляху фінансування залишається відкритим.
Це, мабуть, головна новина у фінансовому аспекті саміту.
Отже, усі 26 держав-членів ЄС, за винятком Угорщини, не лише загалом погодились щодо необхідності допомагати Україні, але й детально узгодили, що вони нададуть Україні 50 млрд євро, пропорційно своєму внеску в бюджет ЄС. Щобільше, вони домовились, що це станеться незалежно від згоди Орбана.
Також варто відзначити, що лідери держав-членів доручили Єврокомісії розробити рішення, яке обійшло б угорське вето так, щоб це не призводило до зміцнення авторитарного лідера. Це було оголошено офіційно і публічно, хоча зазвичай такі доручення залишаються конфіденційними. “Потрібно мати робочий план, якщо на саміті 1 лютого не буде можливою одноголосна угода”, – сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Брюсселі після завершення саміту.
У відомстві зовнішніх справ України також офіційно повідомили про те, що рішення ЄС про виділення 50 млрд євро Україні було принципово прийняте. Водночас у неофіційних розмовах представники влади підтверджують, що дискусії про можливість фінансування завершено. Обговорення зараз спрямоване на те, як саме буде оформлено це рішення з боку ЄС.
Діалог з угорським прем’єром щодо цього питання також триває.
Домовленості
Як вже зазначалося, затримка європейського фінансування, яке мало розпочатися з січня для забезпечення макрофінансової стабільності України, очевидно, не стане критичною.
Чи є важливою для Києва затримка рішення до лютневого саміту? Однозначна відповідь – ні. Уряд наразі має достатньо резервів у бюджеті.
“Ми вже отримали 0,9 млрд доларів від МВФ, а останній транш макрофінансової допомоги від ЄС, 1,5 млрд євро, має надійти найближчим часом. Крім того, очікується фінансування від Японії. Якщо Україна повністю отримає це фінансування, то уряд увійде в наступний рік з запасом ліквідності приблизно в 5 млрд доларів. Цього буде достатньо, щоб затримка першого траншу Ukraine Facility на 1-1,5 місяця не стала критичною. У разі необхідності уряд зможе затримати частину видатків або тимчасово використовувати кошти місцевих бюджетів, що накопичилися на казначейських рахунках за роки профіциту”, – пояснює старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.
Головне наразі – це впевненість, що рішення буде прийняте найближчим часом. І така впевненість існує.
Здається, у ЄС вважають, що найбільш ймовірним сценарієм на новому саміті буде те, що Орбан може висловити своє обурення, трохи пожвавити обстановку, але все ж надати “зелене світло” фінансуванню України за стандартною процедурою.
Це вигідний варіант для України, оскільки це дозволить отримати кошти якнайшвидше – і це є нагальною потребою.
Також важливо зазначити, що це буде найбільш вигідним варіантом для ЄС, оскільки це уникне створення зайвого прецеденту обхіду існуючих процедур, що не завжди приймається в Брюсселі.
Додатково, це може виявитися вигідним і для Угорщини, оскільки уникнення другого за рахунком обходу її вето буде сприяти уникненню напруги. Оскільки Єврокомісія отримала завдання розробити юридичний механізм обходу можливого вето на саміті 1 лютого, можна стверджувати, що всі сторони будуть готові до такого кроку юридично.
