Верховна Рада прийняла нову процедуру, що дозволить чоловікам та жінкам, навіть не військовослужбовцям, стати батьками після смерті. Згідно з нововведенням, партнери загиблих зможуть використати їхні заморожені репродуктивні клітини для породження дитини, яка буде визнана рідною з повним спектром прав, передбачених законодавством.
Депутати прийняли два документи для цього: один головний у цілому і ще один допоміжний у першому читанні. Щоб розпочати цю процедуру, потрібне затвердження обох документів та підпис президента. Але проблему можливого знищення сперми загиблих військових вже вирішено ухваленням головного документа в цілому.
Цей крок був здійснений після гучного скандалу наприкінці січня, коли стало відомо, що Рада заблокувала можливість посмертного батьківства та навіть передбачила примусову утилізацію замороженого біоматеріалу військових після їхньої загибелі.
Про ці нові зміни оголосив Михайло Радуцький, голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, який був автором скандальних правок до попередньої редакції закону та обіцяв виправити ситуацію.
Згідно з виступом Радуцького, Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №10448, який містить ключові нововведення.
У попередній редакції закону, після смерті військового, зберігання репродуктивних клітин припинялося, і їх мали утилізувати. Проте, в новій редакції, у разі загибелі військового (чи військової) або оголошення його померлим, репродуктивні клітини зберігаються за рахунок держави протягом трьох років.
Після цього терміну вони також можуть залишатися збереженими, але вже за рахунок особи, яка була вказана померлим як розпорядником свого біоматеріалу за життя.
Революційність цього законодавчого акту полягає в тому, що вперше в Україні передбачено можливість громадянину розпорядитися своїми репродуктивними клітинами у разі своєї смерті, оголошення судом померлим або безвісти відсутнім.
Ця можливість стосується будь-якого громадянина, а не тільки військовослужбовця.
У випадку народження дитини відповідно до прижиттєвого розпорядження громадянина і завдяки репродуктивним технологіям, загиблий “визнається батьком чи матір’ю народженої у такий спосіб дитини”.
Протягом трьох місяців після введення в дію закону, уряд має прийняти додаткові норми, щоб врегулювати всі юридичні тонкощі.
Водночас, закон визнає чинними заповіти та інші нотаріально посвідчені волевиявлення громадян стосовно їхнього біоматеріалу, які були укладені до прийняття цього закону.
Юристка Олена Бабич високо оцінила новий документ, з допису якої у соціальних мережах розпочався весь скандал щодо попереднього закону.
“Я не можу повірити своїм очам! Цим законом планується реалізувати те, про що ми з репродуктивною спільнотою говорили й намагались зробити багато років — законодавчо врегулювати використання репродуктивних клітин після смерті особи й не тільки військовослужбовців”, – писала вона у Facebook.
Крім того, у першому читанні Рада ухвалила ще один законопроєкт № 10450 про внесення змін до Цивільного кодексу.
Радуцький пояснив, що цей закон потрібний для “визнання батьківства та поширення на таких дітей пільг”.
“Ми додаємо, що захисник у разі смерті може розпорядитися репродуктивними клітинами, написавши відповідне розпорядження, а також застосувати допоміжні репродуктивні технології. Ця фізична особа визнається батьком або матір’ю народженої у такий спосіб дитини”, – пояснює депутат.
У кінці січня стало відомо, що в листопадовому законі щодо права на безкоштовне зберігання репродуктивних клітин військових внесли поправку, згідно з якою в разі загибелі військових їхній біоматеріал мали утилізувати.
Це сталося в той час, коли українське законодавство взагалі не мало вирішення в питанні посмертного батьківства.
Фактично, не існувало механізму для громадян, навіть за наявності заповіту, розпорядитися своїм біоматеріалом — спермою, яйцеклітинами чи ембріонами, дозволяючи таким чином їхнім партнерам мати дітей в разі смерті одного з них.
Вирішення цього питання стало особливо актуальним в умовах війни з Росією, коли тисячі чоловіків та жінок кожен день ризикують життям та здоров’ям на фронті.
Коли скандал навколо попередньої редакції закону набув обертів, багато депутатів стверджували, що поправку про утилізацію біоматеріалу внесли на останній етапі, і це рішення не було схвалено профільним комітетом.
Навіть автор скандальної поправки, Радуцький, відкинув її.
Він заявив, що ідея утилізації біоматеріалу військових є “неправильною і несправедливою щодо наших героїв і пам’яті про них”, і обіцяв виправити ситуацію до набуття чинності попередньої редакції закону.
