Україна готується до значних змін у сфері військового обліку та проходження служби під час воєнного стану за новим законодавством про мобілізацію. Після тривалого обговорення у Верховній Раді, фінальний проєкт закону може незабаром розглянути.
З врахуванням поточних воєнних реалій, які відображають ситуацію на фронті під час російської агресії, про необхідність оновлення механізмів мобілізації наголошував президент Володимир Зеленський.
Попередні спроби реформування військового законодавства не вдалося завершити через критику та суперечності. Однак, новий законопроєкт, внесений у січні 2024 року, отримав підтримку народних обранців у першому читанні.
Протягом лютого та березня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглядав понад 4,2 тисячі поправок до законопроєкту. Особливо гостро обговорювалися питання щодо електронного військового обліку, блокування банківських рахунків ухильників мобілізації, а також умови для аспірантів та доглядальників за особами з інвалідністю.
Поряд з цим, закон містить положення щодо можливості демобілізації після 36 місяців служби, умов бронювання від мобілізації в залежності від доходів та податкових внесків, а також обов’язкової наявності військового облікового документа при собі та використання поліції для оповіщення громадян про важливі повідомлення.
Під час роботи Комітету над правками до законопроєкту про мобілізацію було скасовано або внесено зміни до декількох положень. Депутати оголосили про деякі з підтриманих та відхилених норм, які будуть детально розглянуті нижче.
Стосовно голосування за законопроєкт про мобілізацію, на кінець березня представник профільного Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський оголосив про завершення роботи з усіма поправками, проте для деяких аспектів ще потрібно уточнення. Також планувалося проведення голосування в самому Комітеті.
3 квітня спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про підготовку порівняльної таблиці для другого читання та виразив надію, що розгляд законопроєкту може початися на найближчому засіданні.
На момент п’ятниці, 5 квітня, на сайті Верховної Ради не було оновлень стосовно статусу розгляду документа.
За словами секретаря Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Романа Костенка, попередньо планується розглянути законопроєкт 10 квітня. Проте, за його словами, Комітет ще не прийняв остаточного рішення.
Щодо права на відстрочку від мобілізації, у процесі роботи над поправками профільний комітет вирішив питання відстрочки для військовозобов’язаних, які доглядають за особами з інвалідністю та здобувачів освіти.
У новому законопроєкті прописано, що для осіб з інвалідністю І та II групи дозволено мати лише одного доглядача – члена сім’ї першого ступеня споріднення.
Після обговорення поправок у фінальному проєкті закону буде визначено, що право на відстрочку від мобілізації мають особи, у яких є:
дружина (чоловік) І чи II групи інвалідності; дружина (чоловік) з III групою інвалідності у зв’язку з втратою кінцівок, одного з парних органів, онкологією, розумовими або психічними вадами, або якщо вони мають неповнолітню дитину; один з батьків з інвалідністю І чи II групи, або один з батьків партнера з інвалідністю І чи II групи за умови, що інші особи, які мають їх утримувати, також є військовозобов’язаними або особами з інвалідністю; для членів сім’ї другого ступеня споріднення осіб з інвалідністю I або II групи, які є їх доглядачами та зайняті постійним доглядом (не більше одного та за умови відсутності інших родичів першого ступеня споріднення або їх неспроможності здійснювати догляд через власні медичні проблеми).
Студенти, які отримують освіту на денній формі та проходять послідовне навчання, не будуть мобілізовані.
Аспіранти та докторанти, як на бюджетній, так і на контрактній основі, також отримають право на відстрочку. Слід зазначити, що в оригінальному законопроєкті було намір позбавити відстрочки аспірантів-контрактників.
Міністерство освіти проведе перевірку для переконання у тому, що людина дійсно отримує науковий ступінь.
Отримання паралельної освіти, такої як друга чи третя вища освіта, або різнопрофільна освіта, не дозволить отримати право на відстрочку.
Щодо повісток онлайн та електронного кабінету призовника, у початковому варіанті законопроєкту передбачалося надсилання повісток через електронний кабінет. Проте під час обговорення поправок від цієї норми відмовилися, а також від обов’язкової реєстрації електронного кабінету.
Реєстрація електронного кабінету буде правом українців, а не обов’язком. Функціонал кабінету дозволить військовозобов’язаному оновлювати свої дані онлайн без фізичного відвідування військкомату. Також будуть доступні інші варіанти, такі як особистий візит до військкомату чи до ЦНАПу.
Новий закон може містити терміни для оновлення особистих даних військовозобов’язаного. Представник Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв раніше зазначав, що громадяни мають 60 днів на оновлення даних після набуття законом чинності.
Слід відзначити, що 2 квітня президент Володимир Зеленський підписав окремий закон щодо запуску цифрових облікових документів та удосконалення електронного Реєстру призовників “Оберіг”. На базі цього реєстру запустять електронний кабінет військовозобов’язаного (очікується у другому кварталі 2024 року), буде можливість отримання електронних військових квитків та оформлення статусу УБД онлайн.
У першому варіанті законопроєкту, що пройшов перше читання, передбачалося введення жорстких обмежень для тих, хто уникає мобілізації. Серед цих обмежень були обмеження управління транспортними засобами, арешт коштів та інших цінностей, а також обмеження права на виїзд за кордон.
Проте, під час обговорення поправок профільний комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки відхилив положення щодо блокування рахунків громадян, яке викликало серйозну обуреність у суспільстві.
Також було виключено заборону на виїзд за кордон для тих, хто уникає мобілізації, оскільки це питання вже регулюється чинним законодавством.
Залишається невизначеним питання щодо обмеження права на керування транспортними засобами, яке залишається під питанням у фінальному проєкті закону.
За словами народного депутата Федора Веніславського, спочатку комітет розглядав можливість залишити на розгляді Ради лише обмеження щодо права на керування транспортним засобом. Але під час обговорення поправок практично всі наведені обмеження було відхилено чи суттєво модифіковано.
Також у Раді наголошували, що відповідальність за уникання мобілізації може бути посиленою, але це питання буде розглянуто правоохоронним комітетом Верховної Ради України після ухвалення фінального варіанту законопроєкту.
Новий закон також стосуватиметься українців, які знаходяться за кордоном. Вони не отримуватимуть повісток, але обов’язковим буде отримання військово-облікового документа при оформленні нового закордонного паспорта. Проте, комітет Верховної Ради відхилив положення, яке забороняло надання консульських послуг для чоловіків за кордоном, якщо вони не мають військово-облікових документів.
Раніше Федор Веніславський зазначив, що особам, які перебувають за кордоном, буде надана можливість отримати військово-обліковий документ або уточнити свої дані дистанційно через електронний кабінет або телефонний зв’язок.
