Запровадження жорсткого адміністративного регулювання цін на ліки може призвести до дефіциту якісних європейських препаратів та їх заміни дешевшими аналогами з Індії та інших країн. Про це попереджає директор Благодійного фонду «Крапля Крові» Іван Зеленський.
- Як, на вашу думку, нове регулювання цін вплине на доступність ліків для пацієнтів? Чи вбачаєте ви ризик, що через запровадження обмежень виробники зменшать постачання або виведуть певні препарати з ринку?
Це дуже ризикований законопроєкт. Взагалі, якщо в нас ринкова економіка в країні, і держава починає вмішуватися в ринок, вводячи туди додаткові регулювання, то це не дуже гарно. Частина препаратів може, навпаки, здорожчати, а не подешевшати, а частина препаратів може взагалі, зникнути з ринку. Тобто, їм стане, не вигідно продавати свої товари в Україні, і вони підуть.
- Чи вплинуть нововведення на виконання протоколів лікування, адже у них прописані певні препарати, у тому числі імпортні, які, за застереження професійної спільноти, можуть зникнути?
Я можу коментувати свою царину, онкологію. Основні молекули закуповуються через номенклатуру державних закупівель. І от там більш-менш нормально, там довгострокові контракти і ризик невеликий.
Ризик є там, де аптечний сегмент, де рітейл. В рітейлі кожен препарат один з одним конкурує на поличці.
- Чи вплинуть нововведення на фізичну доступність ліків, у тому числі імпортних? Адже такі асоціації як Європейська Бізнес Асоціація вже заявили про занепокоєння з боку іноземних компаній.
Вони праві. Насправді у нас в країні, яка історія: умовно ринок можна поділити на три частини. Одна частина – це європейські виробники, там генеричні або оригінальні. Ще одна частина – це наші українські виробники, у нас доволі потужна фармакологія. І третя частина – це індійські виробники, яких ми, на жаль, дуже сильно впускаємо на свій ринок. І вони дуже сильно давлять своїми низькими цінами, як на нашого виробника, а особливо на європейця. Тому оцей закон, він ризикує призвести до того, що європейці підуть, а індуси – виживуть. І по нашим виробникам це вдарить немало. А з індійськими виробниками є проблеми. По-перше, через якість, а по-друге, вони можуть невчасно привезти препарат.
Тому я поділяю занепокоєння Європейської Бізнес Асоціації.
- Чи існує небезпека, що частина пацієнтів буде змушена переходити на менш ефективні або дешевші аналоги? Чи може це погіршити якість лікування та викликати додаткові ризики для здоров’я?
Так і це можливо. Тобто, якщо із ринку йдуть, умовно, бренди, а залишаються тільки більш дешеві варіанти, то в більш дешевих варіантах є завжди ризик, що там буде неякісно. Це так з усім працює. Одне діло – купити брендову машину, а друге – якусь підробку. З ліками так само.
- Які ще ризики ви бачите у новому регулюванні фармринку для пацієнтів? Які зміни, на вашу думку, можуть зробити ситуацію більш збалансованою, щоб не постраждали ті, хто потребує постійного лікування?
Найперше, що я зробив би, це заборонив доступ на наш ринок дешевих індійських виробників. Тобто, повністю відмовлятися від індусів не можна. Гарних індусів, ті, які мають реєстрацію в Європі, треба залишити. Всіх інших треба з ринку прибрати. Тим більше, ми зараз з Європою дуже сильно в унісон працюємо. Рано чи пізно ми потрапимо в Європейський Союз. І Європа на свій ринок не пускає дешевих і неякісних індусів.
Друге – потрібно максимально розширити програму “Доступні ліки” і закрити нею основні напрямки лікування українських пацієнтів. Тим самим ми і ринок збережемо, і дамо можливість пацієнту вибрати, чи він бере безкоштовно дешевий варіант, чи доплачує і бере дорогий варіант. Отак працюють європейські ринки.
Реімбурсація – це шанс уникнути дефіциту саме тих препаратів, які реально лікують. Тому що, якщо з ринку зникнуть, умовно, всякі гепатопротектори, нейропротектори чи противовірусні, то ніхто від цього не загине. Це фуфломецин. Українці реально фуфломецинівку купляють. Якщо вони зникнуть, то нічого страшного не відбудеться. А якщо зникнуть антибіотики, умовно, оригінальні, то це вже буде такий серйозний шок.
Ще треба, звісно, подивитися на той зговір. Я так розумію, що цей законопроєкт покликаний розбити зговір двох дистрибюторів. Не можна казати, що його немає, але він склався, скоріше за все, історично, а не через зговір. Тобто, інші всі просто гірше працювали, а в підсумку ці два дистриб’ютори – Оптіма і БаДМ – вижили у конкурентному ринку. Значить, вони вижили, а менші загинули. Треба, можливо, ще дати двом-трьом дистрибюторам працювати в цьому ринку. Але це такі дуже тонкі інструменти. Американці вміють якось це робити. А тут вони тупо влупили законом, зробили ці 20% і це не дуже гарна історія.
- Чи звертався ваш фонд до уряду або профільних органів влади з пропозиціями щодо більш збалансованого регулювання цін на ліки?
Ми зараз думаємо щодо петиції до Президента, щоб він ветував цей закон. Але ще немає у нас єдиної думки.
Ми зараз адвокатуємо, перше, закон про паралельний імпорт, тому що це не вирішить кардинально проблему, але дасть ринку трошки більше повітря. Можна буде ввозити препарати з Європи по паралельному імпорту, і не тільки з Європи. І друге, ми пропонуємо Міністерству охорони здоров’я розширювати програму реімбурсації. Ми, з боку онкологічної своєї спільноти, запропонували декілька молекул, які треба ввести в реімбурсацію, і тим самим запобігти їхньому зникненню з ринку, і навпаки залишити конкуренцію на ринку.
