Понад три мільйони дітей в Україні стикаються з обмеженим доступом до чистої води та базових санітарних умов. ЮНІСЕФ закликає до негайних дій, щоб подолати цю кризу, яка стає особливо гострою в прифронтових регіонах, де руйнування інфраструктури та постійна загроза обстрілів ускладнюють життя.
І це не єдина біда. За три роки війни діти провели в укриттях до шести місяців – тисячі годин під виття сирен. Це зламало їхній звичний ритм життя, а тепер ламає психіку. Півтора мільйона дітей уже страждають від тривожності, депресії та безсоння.
ЮНІСЕФ намагається допомогти: привозить воду, створює центри психологічної підтримки, навчає фахівців. Але тільки цього замало. Українська держава має брати на себе більшу відповідальність, адже це не просто статистика, це реальні діти. Без води, без нормального життя, без упевненості в завтрашньому дні. І ця проблема гарантовано матиме катастрофічні довгограючі наслідки для майбутнього країни.
