Народжуваність в Україні знижується катастрофічними темпами, констатує аналітик Анатолій Амелін. Але що робить уряд для порятунку ситуації, окрім заяв, що хоче бачити у кожній сім’ї по три дитини?
Три дитини у кожній родині хоче бачити Прем’єр… Але якою ціною?
Я теж хотів би бачити українців зростаючою нацією, але є нюанси.
Кожна така сім’я повинна мати фінансовий запас $300 тис. (!) на трьох дітей тільки на їх виховання.
Кілька років тому ми робили дослідження “Ненароджене економічне зростання”, в якому дали відповідь, чому українці не прагнуть мати дітей.
Це, банально, невигідно.
- Жінка, яка народжує дитину — втрачає роботу та дохід. Втрачає перспективи кар’єри та потрапляє у залежність від чоловіка.
- У сім’ї падають доходи та зростають витрати.
- У середньому, виховання дитини з моменту народження до повноліття в Україні коштує не менше ніж $80 тис. У Києві та обласних центрах цифра вже більша за $100-$200 тис.
В мене вже є чимало сімейних пар, які вирішили, що вони будуть child free (життя без дітей).
Що від народження дітей державі?
- як написано вище — виховання дитини коштує грошей. І чималих;
- це і їжа, та одяг, та медицина, та дитячі садки, та відпочинок, та школа, та курси, та університети… це все споживання та внесок в українську економіку;
- тобто, кажучи економічною мовою, від зростання популяції та зростання споживання виграє місцевий бізнес та бюджет, який з бізнесу та з споживачів отримує податки (податок на прибуток з компаній та ПДВ з кожної роздрібної купівлі споживача);
- а коли нація зростає і діти дорослішають — вони включаються у створення ВВП для Країни і наповнюють бюджет.
У виграші всі, крім батьків, які щиро хочуть мати дітей, але… для них це лише проблема.
У 2000 році, для порівняння, в Україні народилося 385,1 тис.
У 2023 році — лише 187,4 тис. дітей
Тенденція очевидна.
За час великої війни, за різними оцінками, з України виїхало близько 2 млн дітей, багато з яких вже безкоштовно навчаються у школах чи європейських вишах (з низькими шансами на повернення).
Все дуже, дуже погано для майбутнього нації.
Із ситуації є лише один вихід.
По суті, відтворення нації та зростання популяції українців — наше спільне завдання та один із найважливіших пунктів нового суспільного договору.
Що такий договір може і має передбачати?
1. Ну, як мінімум, покриття 50%-80% на виховання дитини, а саме — $50-$80 тис. на період 18 років, а не лише $1 тис. на перші три роки, як є зараз (41 280 гривень, незалежно від кількості дітей у сім’ї, одразу 10 320 гривень, а решта — по 860 гривень щомісяця, протягом 36 місяців). Запропонована сума 50 тис. на 18 років — це лише $230 на місяць, що не дуже багато, але буде суттєвою підтримкою пересічним українським сім’ям. На рік для бюджету це буде $2,8 тис. на одну дитину. Або +$0,5 млрд для 200 тис. новонароджених дітей на рік (або $0,3 ВВП). І всі ці кошти — це зростання українського внутрішнього споживчого ринку.
2. Декретна відпустка має перестати бути “відпусткою” для мам, а має стати новою спеціалізацією із збереженням заробітної плати на рівні до відходу в декрет на 1,5 роки.
3. Половина видатків на виховання дітей має покриватися або субсидією, або податковим кредитом (з поверненням за підсумком року податків з бюджету), або зниженням податків для батьків. Наприклад, при народженні 1 дитини ПДФО батьків знижується з 18% до 10%. При народженні другого — до 5%. При народженні трьох — 0% (ЄСВ при цьому та ПДВ при споживанні нікуди не подіються).
4. Батьки повинні отримати максимальну підтримку не прямо грошима, а компенсацією понесених витрат. Плюс максимальна допомога за збереження батькам можливості працювати та створювати ВВП для країни та сплати податків. Покриття витрат на:
- дитячі садки. Які мають працювати з 7:30 до 20:00, допомагаючи батькам повноцінно працювати у разі потреби;
- медичне страхування та покриття якісної приватної медицини;
- школи повного дня із харчуванням;
- розвиваючі курси та програми (мови, спорт, програмування та інші навички) — це може бути при кожній школі;
- вища освіта для кращих школярів (ваучер, який покриває навчання у вибраному приватному чи державному українському виші);
- дитячі розвивальні табори (спортивні або з поглибленим вивченням мов, математики, практичних навичок).
5. Пільгові кредити на розширення жилої площі чи часткове субсидування вартості житла. В однокімнатній квартирі або в знімному житлі трьох дітей виховати — ще той квест.
І це буде правильно.
Батьки повинні мати можливість зберігати свою соціальну активність, робити кар’єру — і діти не мають бути якорем, який їх викидає на узбіччя комфортного життя.
Чи є така програма у Шмигаля?
Але законопроєкт, зареєстрований у парламенті, пропонує знову-таки вбивство будь-якої мотивації:
- на першу дитину: дорівнюватиме сумі, кратній 150 розмірам прожиткового мінімуму — 384,5 тисячі гривень;
- на другу дитину: кратна 100 розмірам прожиткового мінімуму — 256,3 тисячі гривень;
- на третю та кожну наступну дитину — кратну 50 розмірам прожиткового мінімуму — 128,2 тисячі гривень.
Тобто, $20 тис. на трьох замість $300 тис.
Вам не здається, що когось намагаються розвести?
