Забруднення річок Десна і Сейм, яке почалося в Сумській та Чернігівській областях і, ймовірно, було викликане скиданням забруднень з Курського регіону Росії, досягло Київщини. Це викликало тривогу у столиці, оскільки забруднені води наближаються до місць, де відбувається водозабір для киян.
Впродовж кількох останніх тижнів після того, як нечистоти потрапили у Сейм, лунали загрозливі повідомлення про наслідки для Києва, оскільки 60% питної води кияни одержують після очищення саме з Десни.
Чи є чого боятися киянам зараз і що відбулося за ці кілька тижнів, ВВС Україна дізнавалася в державних органах і запитувала екологів.
Звідки бруд у Сеймі
Кілька тижнів тому, коли у Сеймі на Сумщині побачили плями бруду і загибель риби, пролунали припущення, що йдеться про скидання нечистот на території Курської області РФ, де також протікає ріка.
“Припускаємо, що це було скидання з цукрового заводу у Курській області. Такий висновок робимо, проаналізувавши космічні знімки. Пішла чорна забруднена вода. (…) Ніяких хімічних, отруйних сполук у ній не виявили, лише органіку”, – розповідав виконувач голови Державної екологічної інспекції України Ігор Зубович.
За його словами, фахівці виявили невідомі органічні сполуки, які поглинули кисень у воді, і це стало причиною масової загибелі риби.
Є й інша версія, її дотримуються в Київському еколого-культурному центрі: органічний бруд міг потрапити у води Сейму з підприємства села Тьоткіно на Курщині, де обробляють шкіру.
Автор фото,фейсбук Наталії Павленко-Воскресенської
Як виглядав забруднений Сейм, розповідають очевидці.
“Запаху майже немає, поки я не почала чіпати дно – зразу пішов сморід, ніби з туалету. Багато трупиків раків, де-не-де суха рибка, багато черепашок на березі. І найголовніше – всюди зелений слиз, схожий на водорості, на перший погляд. Але то не вони. Всередині них чорна тягуча рідина, ніби розплавлена смола. Дно, коли його торкаєшся, стає чорним”, – писала у фейсбуку Наталія Павленко-Воскресенська.
Загалом у Сумській області у Сеймі зібрали і поховали понад 12 тонн загиблої риби, ще вісім тонн – у Чернігівській області у Десні.
Забрудення Десни біля Чернігова
Виконувач обов’язків мера Чернігова Олександр Ломако розповідав, що вода в Десні біля Чернігова потемніла, спостерігався замор риби, у деяких місцях біля річки відчувався неприємний запах.
Водночас очільник міста нагадав, що Чернігів, як і Сумщина, не споживають воду з річок, бо забір відбувається з артезіанських свердловин.
Тому загрози життю та здоров’ю містян немає, вважає Олександр Ломако. Водночас в області діє заборона на вилов риби і купання у Десні.
Автор фото,Держрибагентство
Щоб зупинити загибель риби та інших біоресурсів, тут почали насичувати воду киснем.
Для цього встановили шість компресорів, протягли шланги у воду і цілодобово проводять аерацію.
“За результатами візуального спостереження зафіксовано зменшення замору біоресурсів”, – кажуть екоінспектори Чернігівської області.
Обласна держекоінспекція та міністерство захисту довкілля ще минулого тижня запевняли, що забруднення повільніше рухається в бік Києва.
Керівник Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко каже, що у Десні відбувається також природна аерація, оскільки ця ріка відрізняється від Сейму. Десна повноводніша, швидша, холодніша, має водовороти, і саме тому вода насичується киснем.
“Кисень туди пішов не завдяки міністерству і чиновникам, а передусім завдяки природі”, – каже він в інтерв’ю ВВС Україна.
Автор фото,Міністерство захисту довкілля
Якість води у Києві
На сьогодні забруднення дійшло до сіл Літки та Рожни Броварського району, що під Києвом.
Але основна його концентрація – між селами Остер та Максим Чернігівської області. Місцеві мешканці пишуть у соціальних мережах, що Десна у тих місцях помирає.
Заступник голови Державного агентства водних ресурсів Ігор Гопчак каже, що експерти вже почали фіксувати перші ознаки зміни кольору води та рівня каламутності у Десні у Київській області. Але, наголошує він, турбуватися про якість питної води у столиці не варто.
Київводоканал постачає воду киянам з трьох джерел: 10% – з артезіанських свердловин, 30% – з Дніпра і найбільше 60% – з Десни. Саме тому у соціальних мережах ширилися повідомлення про загрози для більшої частини Києва у разі, як бруд по Десні наблизиться до Київщини.
Лунали заклики запасатися питною водою із супермаркетів і бюветів. Проте у Київводоканалі заспокоюють і кажуть, що ситуація під контролем і на сьогодні усі показники питної води – у нормі.
“Київводоканал забезпечений реагентами для знезараження води в повному обсязі. Всі процеси з водопідготовки здійснюються в установленому порядку, всі водопровідні споруди працюють в штатному режимі”, – наголошують фахівці Київводоканалу.
Чи можливе природне очищення води
Володимир Борейко із Київського еколого-культурного центру вважає, що, можливо, у спеціальних заходах знезараження води потреби не буде. Це пояснюється сотнями кілометрів протяжності ріки Десни до Києва.
“Це кілометри природної аерації. Якщо це спрацює, то ця пляма органічного бруду буде “з’їдена” у річці, концентрація його суттєво зменшиться”, – пояснює еколог.
Про це каже також гідролог Віктор Вишневський. За його словами, об’єм забрудненої води у порівнянні з водами Десни невеликий – кілька тисяч кубічних метрів, у той час як за рік Десна проносить мільярди кубічних метрів.
Пляма рухалася повільно, вона розчинялася, саме тому ближче до Києва наслідки забруднення суттєво зменшилися.
Фахівці нагадують також про те, що кияни отримують воду не лише з Десни, а система водопостачання є єдиною і “закільцьованою”, тому при потребі Київводоканал може перерозподілити забір води, зменшивши отримання її з Десни.
