Нещодавнє ураження “Абрамса” підтверджує, що бронетехніка дуже уразлива перед атаками дронів, зазначає військовослужбовець ЗСУ Ігор Луценко. Потрібен спеціальний захист, і є технології, але Україна чомусь не поспішає їх задiяти.
Пройшла новина про нібито знищення першого “Абрамса”.
Я зараз не буду коментувати конкретний випадок, а скажу за проблему захисту бронетехніки від дронів.
Чомусь усі фотки “Абрамсів” і “Леопардів”, котрі я зустрічаю — вони без захисту від дронів. Те саме стосується і радянських танків, я вже не кажу про “Бредлі” та інші БМП.
Для пілота ФПВ (або бомбера, неважливо) бронетехніка — ціль номер один. В деяких районах бойових дій саме з допомогою невеликих БПЛА досягається до 75% ураження саме дронами. Або ФПВ з радянським зарядом для гранатомета, або дрон зі скидом з чимось аналогічним, починаючи від гранаток на МК19 і закінчуючи важкими кумулятивами — все це полює за великою здобиччю.
Броня ж згори найменш захищена. Якщо лобова броня у танка має інколи велику товщину, котру навіть протитанкова авіабомба чи ПТРК не проб’є, то згори вона надто тонка і на башті, і у задній частині корпуса.
Окрема історія — артилерія, тобто самохідні гармати. Їх намагаються уразити з подвоєною силою, бо вони коштують багато, можуть стріляти далеко і заподіяти противнику багато лиха. Попри те, що така артилерія зазвичай мешкає подалі від лінії фронту — 10 км, приміром, але за нею також полюють більш технічно просунуті дрони типу “Ланцету”, і роблять багато лиха. Але зараз і для звичайної ФПВіхи 10 км — цілком реальна дистанція, аби радіогоризонт дозволяв.
На початку минулого року, крім своїх безпосередніх обов’язків, я зайнявся також захистом артилерії від “Ланцетів”. Разом зі спеціалістами ми розробили конструкції з сітками, щоб прикрити самоходки від “Ланцетів”. Станом на зараз у війська поставлено їх більш ніж півсотні. Уже вийшло друге покоління конструкції. Є кілька випадків, коли від прильотів ФПВ ця конструкція рятувала.
Чого так мало, тільки 50? Адже у нас сотні і сотні тільки артилерійських установок, які треба накривати? Банальна відповідь — все це іде за спонсорські кошти. Держава Україна поки що свою, українську техніку накривати від БПЛА не надто поспішає.
Моє (тобто умовно “моє”) рішення по захисту — це не єдине. Рік тому одна військова частина, розуміючи необхідність захисту бронетехніки, теж розробила чудове рішення для захисту танків і тп. Підкреслю, що ми з цими шановними панами мислили синхронно, хоч на той час і не були знайомі. Вони пройшли належний шлях, оформили документацію на свою розробку.
І — результат нульовий, майже як у мене. Державі їх рішення поки що не знадобилося.
Наскільки я знаю, сітковий захист проти дронів виробляє підприємство одного відомого олігарха. Захист досить кострубатий, як на мене, але це краще, ніж нічого.
Тобто на умовному “ринку” є як мінімум три рішення, три гравці-розробники, гравці-виробники. Беріть і ставте ХОЧА Б ЩОСЬ на дорогезні іноземні танки!
Але — не ставлять. У так званий контрнаступ-2023 поїхали здебільшого голі танки, голі БМП і голі БТРи.
До слова, проблемою захисту від дронів опікують і у нашого ворога. Вкинули туди великий ресурс. На бронетехніці противника можна побачити екзотичні конструкції. Але наші конструкції на порядок кращі (що моїх колег, що “мої”). Але — їх дуже мало. А у противника їх буде все більше.
І не те, щоб українське військове керівництво про цю проблему не знало. Ще влітку минулого року я про це особисто говорив із командуванням. Інформував, що люди, котрим доручили займатися цим питанням — не витягують задачу. Не витягнули дотепер(
Зараз, коли помінялися начальники, я починаю усе спочатку. Нові люди в ГШ, серед яких є ті, у кого просто колосальний фронтовий досвід. Можливо, там таки системно зацікавляться і виб’ють гроші, підштовхнуть до конструювання ще кращих рішень?
Бо зараз ЖОДНА броня не мусить виїжджати у зону бойових дій без прикриття зверху від скидів і ФПВ. Це питання життя і смерті. І це зараз питання “тиску знизу”. Рішення є, треба тільки взяти їх і почати масово впроваджувати.
