Залишення Залужного на посаді: Інформація, яку ми знаємо і не знаємо, та що очікувати в майбутньому

Епопея з нібито відставкою головнокомандувача Збройних Сил України (ЗСУ) Валерія Залужного розгорнулася історія, яка тривала лише кілька годин, проте викликала хвилю нервової напруги серед мільйонів українців.

У другій половині понеділка, 29 січня, президент Володимир Зеленський висловив бажання зустрітися з головнокомандувачем ЗСУ для обговорення ситуації на фронті. Це сталося під час того, коли глава Офісу президента Андрій Єрмак перебував на переговорах в Ужгороді.

На зустрічі, що відбулася на Банковій, брали участь президент Зеленський, головнокомандувач Залужний та міністр оборони Рустем Умєров. За словами джерел, зустріч пройшла у спокійному тоні. Проте, згідно з інформацією, президент оголосив про своє рішення звільнити головнокомандувача ЗСУ, і указ про це буде підписаний у найближчий час.

Інформація про відставку Залужного почала швидко поширюватися в соцмережах після шостої години вечора. Цей процес відбувався паралельно в двох напрямках, викликаючи жваві обговорення серед громадян.

Справа навколо припущеної відставки головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного надзвичайно активізувала анонімні телеграм-канали, які, за деякими інформаційними джерелами, можуть мати зв’язок з Офісом президента.

Несмотря на те, що представники Банкової регулярно заперечують свою причетність до цих каналів, саме вони часто стають джерелом ексклюзивів з президентської адміністрації, та навіть отримують запрошення на офф-рекорд зустрічі в Офісі президента.

З іншого боку, інші джерела, які важко можна підозрювати у симпатіях до Зеленського, також повідомляли про цю подію, зазначаючи свої джерела. Тон повідомлень варіювався від завірень, що в країні нічого серйозного не трапляється, до пророкувань різних негараздів для Офісу президента.

Після сьомої години вечора, інформація про відставку Залужного стала фактом, який підтверджували впливові українські ЗМІ, посилаючись на власні джерела.

Але о 19:41, лише півтори години пізніше, офіційно заявивши про це, Міністерство оборони України у своєму телеграм-пості відкинуло ці чутки, назвавши їх неправдою. Згодом, о 19:23, представник Міноборони Іларіон Павлюк у коментарі ВВС підтвердив, що відставки Залужного не було.

О 20:05 прессекретар президента Сергій Нікіфоров в інтерв’ю “Українській правді” відмовився від інформації про відставку Залужного, стверджуючи, що “президент точно не звільняв головкома”.

Лише о 20:20 Офіс президента випустив щоденне звернення Володимира Зеленського, де не було жодного згадування про зустріч із головнокомандувачем чи його відставку. Тільки тоді стало зрозуміло, що 29 січня не стане останнім робочим днем Валерія Залужного.

Є багато невідомих факторів у ситуації, пов’язаній з припущеною відставкою головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного, які роблять її загадковою. По-перше, за що саме президент вирішив відсторонити Залужного саме зараз?

Дружба між Володимиром Зеленським і Валерієм Залужним давно перетворилася на проблему, яку важко приховати. Конфлікт між військовим та політичним керівництвом розпочався в квітні 2022 року, після відступу російських військ від Києва.

Генерал Залужний, хоча і не є фігурою у кримінальній справі про недостатню організацію оборони на півдні України, обговорював це з слідчими ДБР. Проте президент, негласно, але відкрито висловлює своє незадоволення щодо головнокомандувача ЗСУ. Навіть депутатка Мар’яна Безугла, яку пов’язують із главою Офісу президента, висловлює критику Залужного у соцмережах.

Причини різкого охолодження стосунків між Зеленським та Залужним залишаються загадковими. Деякі коментатори вважають, що причиною можуть бути ревнощі влади до великого рівня довіри та підтримки, яку населення виявляє Залужному, якого вже називають реальним конкурентом Зеленського на майбутніх президентських виборах.

Інші вказують на різні погляди Залужного та Зеленського на хід війни та її подальший розвиток. Незважаючи на це, деталі та точна причина призначення відставки залишаються невідомими.

Останнім часом Зеленський розглядав можливість відправлення Залужного у відставку. Юридично президент має право видати указ про відставку без будь-яких додаткових пояснень чи обгрунтувань.

Однак, що саме надихнуло президента на вирішення повідомити Залужного про неминучу відставку особисто 29 січня, залишається таємницею. Ситуація на фронті не виявила суттєвих змін, а катастрофа російського Іл-76 під Бєлгородом наразі залишається недоступною для широкої громадськості. Однак президент аргументував необхідність відставки Залужного бажанням перезавантажити систему нацбезпеки та оборони України. Наразі про інші можливі кадрові зміни в силових, військових та правоохоронних структурах інформації не надходило.

Інша невідома частина цієї історії – причина, з якої президент не виписав указ про відставку Залужного негайно після того, як він повідомив генералу своє рішення.

Згідно зі співрозмовниками ВВС у політичних колах, існують два головні варіанти відповіді на це питання, залишаючи осторонь версію, що на Банковій вагалися через гучну негативну реакцію в соцмережах.

За першим варіантом, західні партнери Києва втрутилися в ситуацію, виражаючи різке несхвалення відставки Залужного. Це пояснення можна легко підтвердити, враховуючи повну залежність України від західної воєнної та фінансової підтримки. Зараз надання багатомільярдних траншів як європейської, так і американської допомоги обіцяє стати критичним завданням для Києва.

Також іноземні ЗМІ повідомляють, що західні лідери настійливо рекомендують Києву перейти до стратегічної оборони, яку фактично підтримує Залужний. Звільнення головнокомандувача, особливо без попередньої згоди заходу, могло б викликати “відмову” у виконанні цього рішення Зеленського. Захід, здається, має достатній вплив, щоб настоювати на своєму підході до цього питання.

Другою можливою причиною, яка завадила видачі указу про відставку Залужного, може бути проблема з призначенням нового головнокомандувача. Українські ЗМІ вказують на двох основних претендентів на цю посаду: Кирила Буданова, голову Головного управління розвідки, та Олександра Сирського, командира Сухопутних військ.

Але джерела ВВС відзначають, що обидва генерали не проявляють бажання займати місце Залужного і відмовились від цього призначення. За їх словами, основна проблема полягає в тому, що будь-якого нового головнокомандувача автоматично порівняють з попереднім, надзвичайно популярним Валерієм Залужним.

Згідно з грудневим опитуванням КМІС, Залужному довіряють 92% українців, в той час як Буданову – 60%, а Сирському – 33% (варто відзначити, що близько половини українців останнього не знають).

Звідси випливає, що навіть при новому призначенні головком ЗСУ немає негайної гарантії поліпшення ситуації на передовій чи розробки нових стратегій у забезпеченні військових. Завдання перемоги над російською армією вкрай складне, а потрібно активізувати мобілізацію незалежно від особистості головнокомандувача.

Призначення нового лідера може також накласти на нього статус “політичного номінації” або “ручного генерала Банкової”, що може створити труднощі в його відносинах з українськими військовими. В такій ситуації новий головнокомандувач може стати об’єктом критики, вважаючись інструментом політичних сил. Такий лідер, незалежно від свого офіцерського досвіду і військової кваліфікації, може виявитися вразливим перед таким сприйняттям.

Втручання західних партнерів Києва може вплинути на призначення, особливо якщо вони висловлюють незгоду з рішенням президента. Зокрема, їхні рекомендації щодо стратегічної оборони, яку втілює Залужний, можуть мати вагомий вплив.

З іншого боку, в умовах війни президентське рішення має бути виконане, і будь-який новий головнокомандувач повинен дотримуватися цього. Відмова будь-якого генерала від виконання рішення президента є неприпустимою, особливо в умовах конфлікту.

Таким чином, призначення нового головком ЗСУ може стати викликом для кандидата, але в умовах війни президентське рішення має визнаватися і виконуватися.

Щодо майбутніх подій, співрозмовники ВВС в секторі оборони України вважають, що відставка головнокомандувача ЗСУ лише питання часу.

Розбіжності між Зеленським і Залужним досягли критичної точки, переростаючи в особисті суперечності. Вже не тільки питання стратегії та майбутніх дій на передовій стають проблемою, а й особисті відносини між цими абсолютно різними особистостями. Відсутність взаємної довіри, яка є критичною для успішного ведення війни, ускладнює ситуацію, з якою стикається Україна в умовах конфлікту з Росією.

Президент має законне право приймати такі рішення, але їхні наслідки для політичного та міжнародного співтовариства важко передбачити. Як цей крок буде сприйняти західні партнери України, які очікують прогнозованих та розумних кроків в управлінні країною?

Важливо врахувати, що комунікації Офісу президента, зокрема понеділкові, залишають бажати кращого, що може вплинути на сприйняття таких рішень на міжнародному рівні. Як реагуватиме українське суспільство на відставку високопопулярного головнокомандувача, “батька Залужного”? Опитування КМІС показало, що лише 2% українців підтримують заміну Залужного іншим генералом, тоді як 72% виявили непідтримку такого рішення.

Соціолог Олексій Антипович у грудневому інтерв’ю ВВС підкреслював, що відставка Залужного не є самогубством, але може бути негативним рішенням, що погано вплине на сприйняття ситуації громадянами. Така дія влади може продемонструвати відсутність єдності, що є ключовою цінністю українського суспільства, згуртованого в умовах війни.

Відставка Залужного — не лише зміна одного генерала на іншого, це порушення неформальної угоди української влади з суспільством щодо того, що політики не втручаються у військові питання, а військові не займаються політикою.

“Відправивши Залужного у відставку, Зеленський стає не тільки політичним лідером, а й військовим. Навіть призначивши на його місце ідеального генерала, він бере на себе відповідальність. Такі лідери як Черчилль чи Рузвельт знали межі своєї відповідальності… Коли політичний лідер втручається в військові питання, не маючи розуміння війни, це може мати негативні наслідки”, — зазначив президент центру глобалістики Стратегія ХХІ Михайло Гончар.

Ймовірно, в разі відставки Залужного, українці не вийдуть на майдани, а військові не обернуть свої багнети проти Києва, однак це може вплинути на загальний настрій суспільства і підтримку влади. Погляди експертів розділені, але багато з них вважають, що відставка Залужного може викликати негативні реакції серед громадян та зменшити підтримку влади, особливо в умовах воєнного конфлікту.

Деякі експерти вбачають у Залужному потенційного політичного лідера, фаворита виборів, якщо він вирішить брати участь у політиці. Сам генерал поки не висловлював політичних амбіцій і утримується від коментарів щодо понеділкових подій. Однак він оприлюднив селфі на фейсбуці, на якому зображений поруч з главою Генштабу ЗСУ Сергієм Шапталою, що може вказувати на продовження військової служби та співпрацю.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Тіньова економіка в підакцизних товарах, які втрати для держави та шляхи їх зменшення

Стан справ з оподаткуванням підакцизних товарів в Україні, таких...

Американська допомога Україні, яке озброєння передають і як воно змінює хід бойових дій

США продовжують бути основним партнером України у наданні військової...

Україна формує нові бригади, але стикається з проблемами у забезпеченні озброєнням

Збройні сили України активно формують кілька нових бригад, однак...

Українські ЗСУ отримали ракети ATACMS з дальністю польоту 300 км

Українські Збройні Сили поповнили свій арсенал ракетами ATACMS, які...

Україна шукає замінник російському газу

Президент України Володимир Зеленський оголосив про намір країни відмовитися...

У ексзаступника генпрокурора Вербицького знайшли активи на 29 мільйонів гривень

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оголосило про...

На Київщині посадовець завдав збитків державному бюджету на понад 93 млн грн

У Київській області розгорнувся скандал із завданням значних збитків...

Погляд українців та світового суспільства на війну в Україні та її закінчення

На думку експертів Європейської ради з міжнародних відносин, погляди...