Заступник директора департаменту житлово-комунального господарства Харківської міськради Костянтин Коротич подав декларацію, яка виявилася далекою від реальності. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило невідповідності на 8,38 млн гривень, а перевірка його фінансових операцій свідчить про можливі махінації.
Чиновник заявив, що ні він, ні його дружина Інна, ні діти – син і дочка Валерія – не мають закордонних паспортів. Проте державний реєстр (ЄДДР) це спростовує: усі вони мають документи для виїзду за кордон. Навіщо Коротич приховав цю інформацію? Одна з можливих причин – уникнення питань про подорожі чи активи за межами України.
У розділі про автомобілі чиновник вказав неточні дані щодо вартості та дати придбання транспортних засобів:
-
Mazda CX-7 (2008 року) – Коротич зазначив, що придбав авто 5 листопада 2008 року за 336 тис. грн, хоча реальна дата купівлі, за реєстром, 18 листопада 2008 року, а вартість невідома. Чиновник виправдовується тим, що “документів немає”, тому вказав “ринкову вартість”.
-
Opel Vivaro (2008 року) – задекларував авто за 15,4 тис. грн, хоча воно ще у 2020 році було передано стягувачу Саулу О.С. за борги. Попри це, Коротич продовжує його декларувати, пояснюючи, що боржник не переоформив авто.
Не менш цікава ситуація зі банківськими рахунками. Коротич не вказав свої рахунки в “ПриватБанку”, “ТасКомБанку” та “Універсал Банку”, а також рахунки дружини та сина в “Укргазбанку” та “ПриватБанку”. Це виглядає як системне замовчування фінансових активів.
Особливу увагу привертає борг чиновника перед його сестрою Наталією. У декларації Коротич вказав, що винен їй 7,46 млн грн, а з відсотками борг зріс до 8,21 млн грн. Однак, як встановив Верховний Суд у 2023 році, ця угода є фіктивною. Вона була укладена з метою уникнення виплат реальним кредиторам. Тобто чиновник знав про рішення суду, але свідомо вніс недостовірні дані у декларацію.
Ще одна “цікава” позика – 2,89 млн грн від Саула, оформлена 18 жовтня 2017 року. Однак за рішенням суду сума цієї позики зменшена до 2,71 млн грн. Коротич “переплутав” на 176 тис. грн, що виглядає як навмисне завищення фінансових зобов’язань для коригування загальної суми активів.
За результатами розслідування НАЗК встановило факт порушення, що має ознаки злочину за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації). Це означає, що чиновнику загрожує кримінальна відповідальність.
З огляду на кількість виявлених маніпуляцій та масштаб прихованих активів, Костянтин Коротич став ще одним прикладом чиновника, який намагається використати деклараційні лазівки для приховування статків і тіньових фінансових потоків.