В Україні після ухвалення закону про мобілізацію засуджених понад 5 тисяч ув’язнених вже подали документи, щоб стати частиною Сил оборони. Цей підхід суттєво відрізняється від примусової мобілізації в Росії та базується на добровільності.
Як це працює?
За словами голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк, мобілізація ув’язнених в Україні передбачає кілька важливих етапів:
- Добровільна згода з боку засудженого.
- Схвалення військової частини. Командир має право відмовити, якщо є сумніви щодо придатності кандидата.
- Проходження медичної та психологічної експертизи.
Шуляк наголосила, що законодавці очікували, що мобілізаційний ресурс становитиме близько 10 тисяч осіб, які можуть бути придатні до служби.
Особливу увагу привертає те, що серед ув’язнених, які виявили бажання приєднатися до ЗСУ, є й жінки. Це демонструє широку підтримку ідеї добровільного захисту країни серед різних категорій населення.
Олена Шуляк підкреслила, що мобілізація в Україні принципово відрізняється від підходів, які використовує Росія. У РФ ув’язнених мобілізують примусово, часто відправляючи їх на фронт без належної підготовки чи згоди.
“В Україні це відбувається за добровільною згодою з обох сторін: як засудженого, так і військової частини”, – зазначила Шуляк.
Станом на зараз немає точних даних, скільки ув’язнених вже залучені до бойових дій. Як зазначила Шуляк, ці процеси регулюються через суд.
Крім ухвалення закону про мобілізацію ув’язнених, Кабмін також дозволив бронювання священнослужителів від мобілізації. Водночас колишній командувач Сухопутними військами США в Європі Бен Ходжес зауважив, що питання ротації та демобілізації військових є викликом, який має вирішити українська влада разом із суспільством.
