Поки українська армія відчуває гострий дефіцит безпілотників, а волонтери та громадяни збирають кошти буквально «по гривні» для фронту, державні закупівлі БпЛА перетворилися на канал для отримання сотень мільйонів гривень надприбутку.
За матеріалами розслідування Бюро економічної безпеки, структури, пов’язані з бізнесменом Сеяром Османовичем Куршутовим, постачали дрони для Агентства оборонних закупівель та Держспецзв’язку із завищенням цін у 2,5–3 рази порівняно з ринковими. Ключовою ланкою схеми виступало ТОВ «Євро Таннелс», через яке та афілійовані компанії були укладені контракти на постачання дронів Magura UA на загальну суму понад 720 млн грн. З них приблизно 460 млн грн припадало на Держспецзв’язок, ще 260 млн грн — на Агентство оборонних закупівель. Для легалізації угод у міжнародному контексті до ланцюжка включили польську компанію DEEP MATTER Z.O.O.
Аналіз закупівель показав, що окремі компоненти дронів продавалися державі за цінами, що в рази перевищують реальну вартість. Лише на двигунах бюджет переплатив близько 28 млн грн, на контролерах — ще 11 млн. Система постачань була побудована на систематичному завищенні цін, а не на спірних методах оцінки.
Виконавцями контрактів стали компанії, які до 2022 року не мали досвіду роботи в оборонній сфері: ТОВ «Арес», «Коляда КА», «ГЕ Технолоджі» та «Флайтех Україна». Після отримання контрактів вони стали ключовими постачальниками дронів для держави.
Сеяра Куршутова в 2021 році внесли до санкційного списку РНБО як великого контрабандиста, проте у 2024 році санкції не були продовжені. За даними волонтера Георгія Туки, Куршутов має російський паспорт, виданий у Криму, а його бізнес-активи пов’язані з Росією. Паралельно він керує медіапроєктом «Джокер», який використовувався для тиску на політиків та бізнесменів.
Фізично бізнесмен проживає у Відні, де його родина володіє компаніями AmbraCosmetics GmbH та Zielinski & Rozen, які платять податки у Росії. Таким чином, одна особа отримує сотні мільйонів гривень із українського оборонного бюджету та водночас веде комерційну діяльність у країні-агресорі.
Цей випадок із трьохкратним завищенням цін на дрони є симптомом системного провалу оборонних закупівель, де формальні процедури не запобігли масштабним зловживанням, а санкційні та контррозвідувальні механізми залишилися відключеними. Ситуація виходить далеко за межі одного прізвища і ставить під сумнів ефективність державних структур у критично важливій сфері під час війни.
