Коли ми засинаємо, робота в організмі не зупиняється. Разом із нашими клітинами працюють трильйони «сусідів» — мікроорганізмів у кишківнику та ротовій порожнині. Останні роки наука послідовно показує: склад цих мікробних спільнот пов’язаний із якістю сну. Ідеться не лише про загальне самопочуття — від різноманіття мікробіому, рівня запалення й метаболічних сигналів усередині нас залежать тривалість і структура нічного відпочинку.
Спершу вчені підозрювали, що все працює в один бік: недосип і розлади сну збивають мікробіом. Тепер дані говорять і про зворотний вплив. У підлітків і молодих дорослих більш різноманітний оральний мікробіом асоціюється з довшим сном. У людей із медично діагностованим безсонням частіше фіксують бідніший склад кишкових бактерій порівняно з тими, хто спить нормально. Навіть у невеликих спостереженнях із трекерами сну протягом місяця гірша якість відпочинку корелювала з меншою різноманітністю кишкової мікрофлори. А в групах із «соціальним джетлагом» — різкими зсувами режиму між робочими днями та вихідними — мікробний профіль помітно відрізнявся від профілю людей зі стабільним графіком.
Механізм цього зв’язку цілком матеріальний. Бактерії виробляють коротколанцюгові жирні кислоти (наприклад, бутират), модулюють імунну відповідь і синтезують низку нейромедіаторів — від серотоніну та дофаміну до гамма-аміномасляної кислоти. Усе це — ланки «кишково-мозкової» осі, які впливають на циркадні ритми, глибину повільного сну та фазу швидкого руху очей. Коли баланс мікробів зміщується у бік запального профілю (надлишок цукру й насичених жирів у раціоні, хронічний стрес, антибіотики), зростає рівень прозапальних молекул і жовчних кислот, що здатні збивати мозкові «годинники» і погіршувати сон.
Схожі процеси відбуваються й у ротовій порожнині. Погіршення гігієни чи харчування змінює оральний мікробіом, підвищує локальне й системне запалення та може підводити до звуження дихальних шляхів під час сну. На цьому тлі зростають ризики хропіння та обструктивного апное — стану, коли дихання переривається і організм хронічно не отримує кисню.
Чи є тут причинність, а не лише асоціації? Є перші підказки. У модельних експериментах пересадка кишкових мікробів від людей із порушеним режимом і безсонням спричиняла у мишей поведінкові ознаки розладів сну. Невеликі пілотні спроби у людей натякають: корекція мікробіому може поліпшувати симптоми хронічного безсоння. Навіть короткі втручання — на кшталт тижня раціону з високим вмістом жирів і цукру — помітно змінювали електричні патерни мозку у фазах глибокого сну в здорових добровольців; а антибіотики у деяких випробуваннях зменшували тривалість REM-фази. Це не докази для клінічних стандартів, але напрям окреслено.
Чи означає це, що «пігулка з бактеріями» стане новим снодійним? Поки що зарано робити такі висновки. Окремі штами — наприклад, Lactobacillus casei Shirota — у контрольованих умовах покращували сон у молодих людей у періоди стресу, але ці результати потребують підтвердження у великих рандомізованих дослідженнях і порівняння з визнаними підходами на кшталт когнітивно-поведінкової терапії безсоння. Водночас ідея виглядає привабливою: якщо відновити баланс мікробіому харчуванням, пребіотиками чи ретельно підібраними пробіотиками, можливо, вдасться зменшити частку людей із хронічними розладами сну — від наслідків змінних змін до вікових проблем.
Практичний висновок на сьогодні простий і безпечний: стабільний графік відходу до сну, достатня клітковина у раціоні, стримане споживання цукру та насичених жирів, розумна гігієна ротової порожнини й обмеження пізніх перекусів підтримують не лише серце й метаболізм, а й мікробіом, що «підстилає» наш сон. А от експерименти з добавками й агресивні втручання краще залишити під наглядом лікаря — доказова база для «бактеріальних» методів ще формується, і попереду багато роботи, перш ніж вони стануть рутиною так само, як сьогоднішні гігієнічні правила сну.
