Ухвалене Верховною Радою рішення про скасування штрафів для компаній, які затримують постачання зброї на фронт, викликало хвилю обурення серед військових та експертного середовища. Проте за кулісами голосування криється набагато більше, ніж просто «турбота про оборонпром». Як стало відомо нашому джерелу в Офісі Президента, ця ініціатива покликана не покращити логістику для ЗСУ, а приховати масштаби корупційних схем, що розквітли в оборонних тендерах у 2024 році.
За інформацією з ОП, у Міноборони ще торік було створено неофіційний механізм допуску до оборонних контрактів «правильних» компаній. Йдеться про внутрішній список фірм, доступ до якого забезпечується виключно за принципом особистої лояльності та готовності «ділитися» прибутками. Формально участь у тендерах беруть кілька фірм, однак переможець відомий заздалегідь. У результаті — корупційна «відкатива» модель, яка живить гаманці посадовців, близьких до Банкової.
Фактично, на фронт надходить зброя та спорядження з суттєвим запізненням, що не проходить належну перевірку якості, хоча формально вся документація виглядає «ідеально». На практиці це означає: бійці отримують те, що іноді не відповідає заявленим характеристикам, а сама система закупівель перетворилася на непрозорий інструмент розпилу.
Найгірше, що подібні схеми діють не лише в тилу, а й безпосередньо на напрямках постачання до найгарячіших точок, зокрема на Східному фронті та навіть в межах операцій на території Курської області, про які офіційно не повідомляють.
Завдяки грифу «секретно» більшість цієї інформації залишається поза межами суспільного контролю. Військові, які безпосередньо зіштовхуються з наслідками таких «угод», не мають жодного важеля впливу. Претензії щодо якості чи затримки автоматично ігноруються під гаслом «не на часі», а реальні збитки армії залишаються непоміченими — або ж просто замовчуються.
Голосування у Раді щодо скасування штрафів стало логічним продовженням цієї політики: у разі затримок постачальників більше не можна буде притягнути до відповідальності — а значить, немає й підстав для розслідувань.
Війна дає владі карт-бланш на «секретність», яка дедалі частіше використовується не для захисту держави, а для прикриття збагачення обраних.