Кабмін не визначив підстав відмови у наданні відстрочки

Урядова постанова №560, яка регулює питання надання відстрочок від військової служби, викликала численні обговорення та критику через відсутність конкретних підстав для відмови. Це створює можливість для комісій при територіальних центрах комплектування (ТЦК) відмовляти заявникам з будь-яких причин, що може призвести до численних зловживань та правових колізій.

Комісія при ТЦК матиме надзвичайно широку дискрецію у питанні схвалення чи відмови у наданні відстрочки усім, хто подасть таку заяву, крім заброньованих за органами влади.

Так, Уряд постановою від 16 травня №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації. У ньому визначено порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення. Саме цей порядок наразі є єдиним актом, який конкретизує механізм вирішення питання, надається особі відстрочка чи ні. Адже закон про посилення мобілізації лише відсилає до цього порядку призову у питанні відстрочки, не даючи безпосередньо відповіді на питання щодо підстав для відмови у наданні відстрочки. «Перевірка підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється ТЦК» – це все, що сказано у законі.

Як правило, у нормативно-правових актах встановлюється, хоча б в загальних рисах, перелік підстав для відмови органом влади громадянину в його зверненні, як-то «недостатність» чи «невідповідність» документів, невірне оформлення тощо. Але у постанові №560 взагалі не виписано будь-яких підстав для відмови. При цьому закон про адміністративну процедуру, який встановлює принципи обґрунтованості, верховенства права, прозорості тощо не розповсюджується на ТЦК.

Так, у постанові 560 лише встановлено, що для розгляду питань надання військовозобов’язаним відстрочки при районних (міських) ТЦК утворюються комісії у такому складі:

  • голова комісії – керівник районного (міського) ТЦК (відокремленого відділу);
  • члени комісії – представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров’я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За наявності підстав для одержання відстрочки військовозобов’язані (крім заброньованих) особисто подають на ім’я голови комісії районного (міського) ТЦК або його відділу заяву за формою, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком до постанови.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв’язку або поштою заявнику не пізніше, ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. У додатку вказано, що комісія має вказати причини відмови, але, знов-таки, ці причини, судячи з постанови Кабміну, вона може вказати на свій розсуд.

Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов’язаний направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.

Отже, жодної конкретизації стосовно переліку підстав для відмови у наданні відстрочки постанова 560 не містить, що викликає питання, як суд, який має оцінити законність прийнятого комісією рішення у разі звернення особи, буде визначати, чи було рішення комісії при ТЦК законним, тобто, чи відповідало воно закону про мобілізацію та постанові 560.

Проблема не буде стосуватися лише чиновників, які підлягають бронюванню. Так, постанова 560 передбачає, що питання надання відстрочок заброньованим за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями комісією не розглядаються.

Нагадаємо, Кабмін встановив постановою 560 додаткові умови для отримання відстрочки військовозобов’язаним, які здійснюють догляд (постійний догляд).

При цьому, як вказують народні депутати, в певних частинах постанова Кабміну не відповідає закону про мобілізацію.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Вагітність виявилась небезпечнішою ніж вважали раніше: деталі нового дослідження

Ризик смерті жінки під час вагітності та пологів може...

Українські розробники презентували браузерне розширення “Шрифторіз” яке визначає і замінює російські шрифти

Українські розробники представили безплатне браузерне розширення «Шрифторіз», яке автоматично...

Поки триває війна: ексдержсекретар Мінкульту скуповує нерухомість і авто

Колишній державний секретар Міністерства культури та інформаційної політики Артем...

В Україні змінять правила мобілізації: перевірки, облік і скорочення відстрочок

У Верховній Раді України готують зміни до законодавства про...

Суд визнав банкрутом генпідрядника Подільського мосту в Києві

Господарський суд Києва 12 березня визнав банкрутом товариство «Еко-Буд-Трейд»...

36-річний прокурор отримує 156 тисяч пенсії і живе в Європі за рахунок українців

Один із наймолодших українських пенсіонерів-прокурорів, 36-річний Дмитро Казак, уже...

Чотири квартири, біткоїн і 66 тисяч доларів: що задекларував поліцейський з Харкова

Старший інспектор-черговий чергової частини відділення №1 Харківського районного управління...

Від братерства до холодного розрахунку: що сталося з відносинами України і сусідів

Перші місяці великої війни створили ілюзію, що стара карта...