Бюджет України втрачає мільйони через блокування законів

В Україні вже не вперше виникає ситуація, коли законопроєкти, що мають велике економічне значення, застрягають в Офісі президента, через що бюджет втрачає мільйони гривень. Одним із яскравих прикладів є затримка підпису під законопроєктом №11416-д, який передбачав історичне підвищення податків для більшості українців. Цей закон мав набрати чинності 1 жовтня і забезпечити бюджетні надходження в розмірі 30 млрд грн до кінця 2024 року для фінансування війни. Однак, після 40 днів очікування, він набрав чинності лише 1 грудня, а деякі його положення стали актуальними лише з початку 2025 року.

Такі затримки — це не поодинокі випадки. Окремо варто згадати законопроєкт про авансовий платіж спиртзаводів, який, незважаючи на те, що його ухвалила Верховна Рада в рекордно короткий термін, більше ніж два місяці чекав на підпис президента. Тільки наприкінці грудня Володимир Зеленський підписав цей закон, що має закрити схему ухилення від сплати податків на спиртзаводах.

Ще один приклад — законопроєкт №11090, що передбачав підвищення акцизів на тютюнову продукцію. Цей документ, ухвалений Верховною Радою 9 грудня, також не було підписано вчасно і залишався в Офісі президента майже місяць. Усі ці затримки призводять до значних бюджетних втрат. Наприклад, затримка підпису законопроєкту про акцизи коштувала бюджету близько 126 млн грн, що могло б бути спрямовано на потреби армії.

Ці явища в Україні вже отримали назву “тихого вето”, коли президент умисно затримує підписання законопроєктів всупереч конституційним вимогам. Хоча в Офісі президента пояснюють це необхідністю ретельного вивчення кожного документа, аналітики та депутати, зокрема Ярослав Железняк з фракції “Голос”, вважають, що ці затримки часто пов’язані з впливом лобістів, які намагаються відтермінувати впровадження економічно неприємних для бізнесу змін.

Загалом, за підрахунками, внаслідок таких затримок бюджет України втрачає значні суми. Наприклад, для тютюнової галузі затримка підписання законопроєкту коштувала бюджету понад 25 мільйонів гривень на день.

Незважаючи на те, що Конституція України передбачає 15 днів для підписання законопроєктів, у практиці українських президентів ця вимога часто не виконується. Згідно з експертами, така ситуація неможлива без змін до Основного закону, оскільки не чітко виписане формулювання дозволяє ухвалювати рішення на свій розсуд.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Переговори у США тривають: Україна і команда Трампа обговорюють мир

У Сполучених Штатах тривають переговори між українською делегацією та...

РФ почала весняно-літню наступальну кампанію на Донеччині одразу з двох напрямків, – ISW

Російські війська розпочали активну фазу весняно-літнього наступу на Донеччині,...

Яке свято 22 березня: що віщують прикмети і чого уникати

22 березня православні віряни в Україні вшановують пам’ять преподобного...

Що не можна їсти перед сном щоб нормально спати

Чимало факторів можуть завадити якісному нічному сну, і один...

Чоловіків до 25 років можуть мобілізувати через непідписаний закон

В Україні залишається неврегульованим питання мобілізації чоловіків віком до...

Суд у Франківську оштрафував організатора підпільного НПЗ попри мільйонні схеми

Івано-Франківський міський суд виніс вирок у справі щодо організованої...

Фігурант справи про хабарі в СБУ Авдієвський вийшов із СІЗО під заставу

Жителя Рівненської області Андрія Авдієвського, якого слідство вважає посередником...

В Україні знайшли оригінал стрічки Вертинського українською мовою, яку вважали втраченою

У Чернігові виявили оригінальну українську версію фільму «Кривавий світанок»,...