Український фармацевтичний ринок продовжує оговтуватися після виявлення найбільшої за останні роки антиконкурентної змови. Її головними учасниками стали дистриб’ютори ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптима-Фарм, ЛТД», які разом контролюють понад 85% оптового сегмента медикаментів. За даними Антимонопольного комітету, у 2020–2023 роках компанії синхронно завищували ціни на критично важливі препарати — «Спазмалгон», «Евказолін аква», «Біфрен», «Нейроксон» та інші. Йдеться про десятки найменувань ліків, на яких постачальники отримували надприбутки навіть у період повномасштабної війни.
Лише у липні 2025 року АМКУ ухвалив рішення, наклавши на змовників рекордні штрафи — понад 4,8 млрд грн, з яких 2,37 млрд грн припало на «БаДМ». Однак замість того, щоб виконувати рішення регулятора, компанія вдалася до публічного тиску, маніпуляцій та юридичних блокувань.
Виконуючий обов’язки гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко заявив, що 4 грудня компанія «не змогла провести планові розрахунки з постачальниками» через примусове стягнення штрафу. Цю заяву поширили як сигнал про нібито загрозу зупинки імпорту ліків.
У той же час Господарський суд Києва призупинив виконання рішення АМКУ, зупинивши норму про незупинення дії постанови № 370-р. Фактично це дозволило «БаДМ» уникнути негайного стягнення мільярдів гривень.
Компанія аргументує свої дії тим, що вилучення коштів «виведе гроші з обігу» щонайменше на 120 днів, що нібито призведе до зупинки імпорту й логістики. Таким чином «БаДМ» використовує пацієнтів, імпортерів і загрозу дефіциту медикаментів як інструмент публічного шантажу.
Джерела у регуляторних органах стверджують: розслідування фармкартелю роками штучно затягувалося. Значний вплив на це мала Ірина Верещук, яка на посаді заступниці голови ОП курувала напрямки, дотичні до регуляторної політики. Саме в період її відповідальності:
-
розслідування АМКУ фактично стояло на місці;
-
ключові рішення, здатні зупинити порушення, блокувалися або відкладалися;
-
Комітет демонстрував показову пасивність щодо 85-відсоткової монополізації ринку.
Подібну позицію, за словами співрозмовників, займав і тодішній голова АМКУ Павло Кириленко, який не проявляв ініціативи в розриві антиконкурентних практик на фармринку.
Маніпуляції дистриб’юторів і судові блокування штрафів ставлять під загрозу виконання рішення регулятора і фактично дозволяють колишнім фігурантам картелю продовжувати контролювати ціни на значну частину соціально важливих медикаментів.
Поки держава бореться з наслідками найбільшої фармацевтичної змови, пацієнти залишаються заручниками ринку, де дві компанії роками визначали, скільки українці платитимуть за базові ліки.
