У сучасних умовах війни з Росією проблема необмежених строків служби військовослужбовців у Збройних Силах України (ЗСУ) стає дедалі актуальнішою. Багато солдатів, які відстоюють територіальну цілісність країни, залишаються на службі значно довше, ніж це передбачалося. Водночас, новобранці не отримують шансів долучитися до військової служби, що може призвести до втоми та вигорання у вже відданих бійців. Вирішення цєї проблеми запропонував у своїй статті політик і вйськовий Ігор Луценко.
Як розв’язати проблему необмежених строків служби тих, хто зараз у ЗСУ?
От, приміром, така ідея, в якості мозкового штурму.
“Черга на службу”
Іде в комплекті з чергою на демобілізацію. По суті, це одна і та ж черга, просто іде по колу. Якщо ти демобілізувався — потрапляєш в кінець черги на мобілізацію.
Обидві черги — електронні.
На демобілізацію записуєшся добровільно. Якщо хочеш служити далі — не питання.
Припустимо, працює певний коефіцієнт. Якщо держава мобілізувала двох людей, котрі за визначеним переліком критеріїв мають у теорії тебе замінити, то 1 військовослужбовець отримує білет на вихід (і стає у кінець черги на мобілізацію, повторюю). Але не відразу, а як тільки ці люди стануть належною заміною.
Які критерії того, що вони стали належною заміною? Треба їх продумати. Звісно, новачки мають мінімум пів року прослужити і тоді вважатимуться такими, що здатні замінити попередника. Або навіть не просто пів року, а з урахуванням ризиків. Бо на фронті — то одне, в тилу — то інше.
Які ще критерії? Звісно, сфера. Медики за медика, сапери за саперів тощо.
Звісно, купа питань лишається…
