Кривий Ріг стрімко перетворюється на зону екологічного лиха, де норми закону та державні інтереси відступають перед апетитами приватного бізнесу. У межах житлової забудови, всупереч прямій забороні державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019, розростаються гігантські кар’єри ТОВ «Рудомайн». Їхня загальна площа вже перевищила 70 гектарів, і розширення триває.
Таке масштабне проникнення видобутку у міське середовище стало можливим не випадково. За даними джерел, ключову роль у цьому відіграла злагоджена управлінська вертикаль, на рівні якої ухвалювалися рішення, що відкрили компанії шлях до надр без реальної конкуренції. У цій системі фігурують посадовці Мінекономіки, Держгеонадр та обласної адміністрації, зокрема Олексій Соболев, Остап Семерак, Іванна Смачило, Владислав Гайваненко та Олег Гоцинець.
Саме за їхньої участі у 2017 та 2021 роках ТОВ «Рудомайн» отримало спеціальні дозволи №6236 та №6511 на розробку ділянки «Кар’єр Південний» і суміжних територій. Дозволи були надані без проведення аукціонів і відкритих торгів, що є ключовим інструментом забезпечення конкуренції та справедливих надходжень до бюджету.
Замість повноцінного геологічного вивчення надр використовувалася придбана геологічна інформація, а потенційні екологічні ризики прикривалися застарілими висновками оцінки впливу на довкілля. Техніко-економічні показники проєктів, за оцінками фахівців, були штучно занижені щонайменше у сім разів. Лише на стартовому етапі це призвело до втрат бюджету більш як на 25 мільйонів гривень. І це без урахування подальших схем із застосуванням пільгових коефіцієнтів рентної плати.
Втім, діяльність «Рудомайну» вийшла далеко за межі видобутку корисних копалин. У центрі схеми опинилися активи державного підприємства «Гипрококс», яке володіло стратегічними науковими розробками та патентами. Через створення спільного підприємства ТОВ «СП Гипрококс» держава фактично втратила контрольний пакет, а ключові активи перейшли під контроль структур, пов’язаних із «Рудомайном».
Більше того, частина цих активів опинилася в руках афілійованої іноземної компанії — чеської Giprokoks Europe S.R.O. Таким чином, стратегічні напрацювання, створені за державний кошт, були виведені з-під прямого контролю України та інтегровані у приватні, у тому числі закордонні, бізнес-структури.
На тлі цього Кривий Ріг отримує не розвиток, а розростання кар’єрів упритул до житлових кварталів, деградацію довкілля та втрати для бюджету. Водночас механізми державного контролю, які мали б захищати інтереси громади й країни, фактично працюють на обслуговування приватних інтересів.
