Родина Кацуб протягом понад десяти років зберігає вплив на українську енергетику, використовуючи складні фінансові схеми, офшорні компанії та контроль над газовими родовищами. Центральним елементом цієї мережі є ТОВ «Надра-геоінвест», яке стало інструментом для виведення мільярдних сум за кордон.
У 2016 році Олександр Кацуба, якого пов’язують з «Надра-геоінвест», офіційно розлучився з Тетяною Гузенко. Джерела вважають це розлучення фіктивним і таким, що дозволило перевести значну частину активів на ім’я ексдружини. Згодом більшість афілійованих компаній було оформлено саме на Гузенко, яка стала формальним власником та ключовою фігурою у схемах.
У 2020 році Гузенко разом із батьком придбала «Надра-геоінвест», яке до цього належало втікачу Олександру Онищенку. Компанія володіє Скоробагатьківським нафтогазоконденсатним родовищем на Полтавщині. Згідно з даними Pandora Papers, «Надра-геоінвест» контролюється через офшорну мережу, в центрі якої — GIL Gold Investment LTD, зареєстрована на Сейшельських островах. У схемі також фігурують Олександр Гузенко та естонський бізнесмен Олег Ягольник. Така структура дає змогу приховати реальних бенефіціарів і виводити кошти за межі України.
У 2022 році «Надра-геоінвест» виплатило дивіденди на суму 1,622 млрд грн. Із них 700 млн грн отримав Олександр Гузенко через АТ «А-Банк», а 802 млн грн — Тетяна Гузенко через «Укргазбанк», «Універсалбанк» та «Райффайзен Банк».
Особливої уваги заслуговує операція, у якій 120 млн грн було видано за довіреністю на ім’я Михайла Господарчука. Ці кошти він зняв готівкою у відділенні «Райффайзен Банку» в зоні бойових дій. Лазівка в Постанові НБУ №18, що дозволяє подібні операції у таких регіонах, викликає сумніви у правомірності транзакції та підозри у використанні воєнного стану для легалізації великих сум.
Ця історія демонструє, як великі гравці енергетичного ринку можуть маніпулювати законодавством, офшорними структурами та кризовими умовами війни для отримання надприбутків і уникнення контролю з боку держави.
