Ян Шнайдер, керівник одного з відділів Експертної ради з інтеграції та міграції в Німеччині, закликає українців планувати довгострокове перебування в Німеччині та водночас враховувати можливість повернення в Україну після завершення війни. Шнайдер наголошує: відновлення країни значною мірою залежатиме від працездатного населення, яке повернеться і допоможе відбудовувати економіку й інфраструктуру.
У рекомендаціях Ради ЄС, на які посилається експерт, робиться акцент на підготовці до такого сценарію — сім’ї мають перевірити, чи підпадають їхні члени під критерії для отримання більш стійкого правового статусу через роботу, навчання або власний бізнес. Федеральні органи влади Німеччини вже починають втілювати ці підходи: регіони мають пришвидшити процедури переведення українців із тимчасового захисту на інші типи посвідок, що дають «довгострокові перспективи».
Нині українці в Німеччині можуть:
• залишатися під тимчасовим захистом або
• подавати на національну посвідку на проживання — звертатися треба до місцевого відомства у справах іноземців.
Для отримання нового статусу зазвичай потрібно відповідати кільком критеріям: бути фінансово незалежним, мати дійсний український паспорт і відсутність судимостей. Для робочої візи або Ausbildung потрібні визнана кваліфікація та трудовий договір — такі посвідки можуть видаватися паралельно з тимчасовим захистом. Для студентської візи або отримання Blue Card ЄС зазвичай потрібно відмовитися від тимчасового захисту і виконати вимоги щодо контракту чи визнання диплому.
На практиці українці часто стикаються з затримками через нестачу чіткої інформації та навантаження місцевих міграційних служб; офіційні органи кажуть, що додаткових перешкод немає, а затримки пов’язані з перевірками та відповідністю вимогам. За даними Eurostat, в Німеччині наразі перебуває понад 1,2 млн українських біженців — найбільше серед країн ЄС; загалом у Європі під тимчасовим захистом перебувають понад 4,3 млн українців.
Поради експерта і практичні кроки для українців у Німеччині: відстежувати зміни в законодавстві та рекомендаціях місцевих відомств, зберігати всі документи про трудову діяльність і навчання, звертатися до місцевого Ausländerbehörde з готовими пакетами документів, а також за потреби консультуватися зі спеціалістами з міграційного права. Планування легального довгострокового статусу дає більше можливостей сьогодні і зберігає можливість повернення в Україну в майбутньому за сприятливих умов.
