Майже 40 років тому від шельфового льодовика Фільхнера в Антарктиді відколовся величезний айсберг A23a. На піку своєї маси він важив близько трильйона тонн та мав площу понад 3 500 км² — удвічі більше за Лондон. За цей час крижана брила стала серйозною перешкодою для судноплавства та загрозою для колоній пінгвінів і тюленів на острові Південна Джорджія.
Сьогодні площа айсберга скоротилася майже вдвічі — до 1 770 км², а його ширина в найширшій точці становить близько 60 км. За останні тижні з A23a відкололися фрагменти площею близько 400 км². Фізичний океанограф Британської антарктичної служби Ендрю Мейєрс зазначає, що айсберг «просто гниє» у теплій воді Південного океану, і процес руйнування продовжуватиметься.
A23a понад три десятиліття перебував на мілководді в морі Ведделла, а лише у 2020 році його течією винесло до південної частини Атлантики. Навесні цього року айсберг ненадовго сів на мілину біля Південної Джорджії, що спричинило занепокоєння щодо кормової бази місцевих пінгвінів та тюленів. У травні він звільнився й почав дрейфувати на північ зі швидкістю до 20 км на добу.
Причиною стрімкого руйнування вчені називають поєднання підвищених температур океанської води та сильних хвиль. Як зазначає Мейєрс, айсберги фактично приречені на руйнування, щойно виходять за межі крижаного поясу навколо Антарктиди.
Відколювання айсбергів — природний процес, проте його частота зростає через глобальне потепління, викликане антропогенними викидами. Зникнення A23a нагадує про необхідність зменшення впливу людини на екосистеми Землі та контроль за змінами клімату.
