Роман Костенко, народний депутат від фракції “Голос”, активно просуває законопроєкт про мотивацію військової служби. Він висловив наполегливість у розгляді цього законопроєкту в профільному комітеті з метою включення його до порядку денного сесії.
“Ми вже провели розмови з головою комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо повернення і розгляду нашого законопроєкту на комітеті”, – повідомив Костенко.
Також народний депутат нагадав, що деякі положення законопроєкту про мотивацію військової служби було включено до законопроєкту про мобілізацію, який був прийнятий Верховною Радою в квітні. Проте, за його словами, багато положень, які стосувалися мотивації військових, залишилися в останньому законопроєкті і могли б вирішити питання мобілізації.
“Наш законопроєкт містить конкретні пропозиції щодо стимулювання військовослужбовців, включаючи підвищення зарплат та фінансову підтримку тих, хто безпосередньо перебуває на передовій. Також ми пропонуємо безмитне завезення автомобілів для тих, хто активно долучився до бойових дій протягом певного періоду. Люди, що захищають нашу країну, повинні мати впевненість у тому, що їхні зусилля цінує держава”, – підкреслив Костенко.
Народний депутат впевнений, що для досягнення цих цілей не варто економити кошти, і аргументи Міністерства Фінансів про можливі великі витрати на втілення законопроєкту не переконливі.
“Чи можна говорити про великі витрати? Тут ми маємо справу з людьми, які виконують серйозні завдання, а це не всі громадяни України, а лише частина. Ми повинні провести обговорення. Нам треба знайти ці кошти. Поговорімо з громадськістю. У нас є мільйони людей, які воюють, і ще більше, хто не воює… Розмовляймо про підвищення податків. Це може не бути популярною темою, але ми повинні відкрито про неї говорити. Наприклад, про нову соціальну угоду – одні воюють, а інші підтримують їх”, – підкреслив Костенко.
За його словами, ті, хто йде на фронт, хто ризикує життям, повинні мати стабільний фінансовий стан, а їхні сім’ї повинні бути повністю забезпечені.
“Це завдання, яке ми маємо виконати в тилу”, – додав депутат.
На думку Костенка, мотивація є ключовим фактором мобілізації.
“Ми маємо залучати до армії в першу чергу тих, хто має мотивацію. Немає сенсу витрачати час на тих, хто не має мотивації: 100 невмотивованих осіб не будуть виконувати завдання, а потім нам доведеться їх шукати, коли вони покинуть частину без дозволу”, – підкреслив він.
Також він нагадав, що згідно з українським законодавством, більша частина громадян у віці від 18 до 25 років не призивається до армії.
“Саме такі солдати нам необхідні для боротьби у новій асиметричній війні. Ми стикаємося з викликами нової технологічної війни, і тому потрібно мотивувати цих людей. У складі армії є багато осіб після 40, які можливо ніколи у житті не мали справи з такими технологіями”, – підкреслив народний депутат.
Костенко переконаний, що ухвалення законопроєкту про мотивацію військової служби сприятиме створенню більш професійної армії у майбутньому.
“Якщо ми забезпечимо адекватну мотивацію, то не буде потреби у такій великій кількості мобілізацій, оскільки люди будуть добровільно служити, особливо молодь”, – підсумував він.
Нагадаємо, законопроєкт №11012 про внесення змін до деяких законів щодо мотивації військової служби був зареєстрований у Верховній Раді 13 лютого групою депутатів на чолі з Костенком.
Згідно з цим законопроєктом, військовослужбовці, які проходять військову службу протягом не менше ніж 12 місяців під час дії воєнного стану, з яких не менше ніж шість місяців виконують бойові завдання, матимуть право на посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавку за вислугу років із коефіцієнтом 1,5.
Також, військовослужбовці, які пройшли службу протягом не менше ніж 24 місяців під час дії воєнного стану, з яких не менше ніж 12 місяців виконували бойові завдання, отримають посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавку за вислугу років із коефіцієнтом 2.
Законопроєкт також включає положення щодо надання одноразової грошової допомоги особам, які уклали контракт на проходження військової служби на строк не менше трьох років або до моменту оголошення демобілізації. Суми цієї допомоги різняться в залежності від військового звання: рядовим виплачується 120 тисяч гривень, сержантам та старшинам – 160 тисяч, офіцерам – 200 тисяч гривень.
Автори законопроєкту також пропонують підвищити суми винагороди за знищення або захоплення військової техніки противника. Наприклад, за танк, самохідну артилерійську установку або реактивну систему залпового вогню запропоновано виплачувати від 200 до 370 тисяч гривень, а за бойову машину десанту, бронетранспортер чи іншу техніку – від 30 до 100 тисяч гривень. За безпілотні літальні апарати, ракети, військові кораблі та інші об’єкти також передбачені відповідні суми винагороди відповідно до їхньої типової важливості та складності.
