Дослідники з Вільнюського університету під керівництвом професора Андрія Спірідонова виявили, що геологічні процеси, які довгий час вважалися хаотичними, підпорядковуються чітким ритмам. Йдеться про масові вимирання, кліматичні катастрофи та еволюційні стрибки, які, за новим підходом, повторюються за певними часовими інтервалами.
Аналіз Міжнародної геохронологічної карти та шкал, створених на основі викопних решток (граптолітів, амоноїдів, конодонтів), показав, що ключові події в історії Землі не розподілені рівномірно. Вони утворюють «пакети» — щільні часові блоки, після яких настають відносно спокійні періоди.
Команда Спірідонова застосувала концепцію мультифракталів, які описують повторювані патерни на різних масштабах. Завдяки цьому вдалося пояснити, що глобальні катастрофи та менші геологічні події взаємопов’язані в ієрархічній системі, де дрібні явища накладаються на «ядра» великих процесів.
Вчені запропонували нове поняття — «зовнішня часова межа». Це мінімальний інтервал, протягом якого проявляються всі ключові цикли Землі. За розрахунками, він становить щонайменше 500 мільйонів років, а для повного розуміння моделей поведінки планети — до 1 мільярда років.
Відкриття дає змогу не лише краще зрозуміти минуле Землі, а й прогнозувати майбутнє. Якщо історія планети справді організована за повторюваними схемами, це дозволить точніше моделювати кліматичні процеси та оцінювати ризики нових екстремальних змін.
