Більшість людей сприймають сон як коротку «паузу», час для відпочинку та зниження активності організму. Але насправді вночі в тілі починається масштабна фізіологічна робота, без якої жодна система не може повноцінно функціонувати. Сон — це не розкіш і не пасивний процес, а складний механізм відновлення, детоксикації й гормональної стабілізації.
Сучасні дослідження доводять: ставлення до сну як до другорядної потреби є однією з головних причин хронічної втоми, психологічних розладів і великого спектра соматичних хвороб.
Навіщо організму сон
Під час нічного відпочинку активується глімфатична система — «сміттєпровід» мозку. Саме вона виводить токсини, зокрема бета-амілоїд, надлишок якого пов’язують з розвитком хвороби Альцгеймера. Якщо людина недосипає, мозок просто не встигає очиститися, і це напряму впливає на когнітивні функції.
У глибокій фазі сну формуються довготривалі спогади, інформація структурується та переноситься з короткочасної пам’яті. У фазі REM мозок «програє» емоції дня, нормалізує реакції на стрес, зменшує надмірні нейронні зв’язки. Саме тому після якісного сну ми мислимо чіткіше, легше навчаємося та реагуємо спокійніше.
Гормони, імунітет і відновлення тканин
До 90% гормону росту виділяється саме під час нічного відпочинку. У дорослих він відповідає за регенерацію тканин, тому спортсмени та люди після операцій одужують швидше, якщо сплять не менше 8–9 годин.
Уві сні регулюються гормони голоду й ситості — лептин і грелін. Недосип порушує баланс і часто веде до переїдання та набору ваги. Також змінюється чутливість до інсуліну, що збільшує ризик діабету 2 типу.
Імунна система працює активніше саме вночі: у цей період виробляється більшість Т-клітин і цитокінів. Доведено, що люди, які сплять менше ніж шість годин, у 4–5 разів частіше хворіють на застуди після контакту з вірусом.
Сон як лікування серця
Тиск і частота серцевих скорочень уночі природно зменшуються на 10–20%. Це необхідний «перепочинок» для серцево-судинної системи. Хронічний недосип порушує цей механізм і протягом років збільшує ймовірність гіпертонії, інфарктів та інсультів.
Чим небезпечний недосип
Недостатня кількість сну має не лише видимі наслідки — втому, погіршення концентрації чи дратівливість. Ризики значно глибші:
• після однієї ночі недосипання в мозку накопичується бета-амілоїд — ключовий фактор розвитку хвороби Альцгеймера;
• люди, які сплять менше семи годин, частіше страждають на ожиріння;
• короткий сон підвищує ризик серцевих нападів на 20%;
• порушення сну — один із факторів інсультів;
• недосип збільшує ризик травм, аварій та помилок на роботі.
Недостатній сон — це системна проблема, а не дрібниця, яку можна «надолужити кавою».
Що шкодить сну
Фахівці наголошують: якість сну визначають щоденні звички. Найпоширеніші помилки:
• використання смартфонів і ноутбуків перед сном — яскраве світло екрана збиває вироблення мелатоніну;
• робочі думки, новини й стреси активізують мозок та заважають засинанню;
• кофеїн після обіду зміщує цикл сну на години;
• нестача балансу між роботою й особистим життям сприяє підвищеному напруженню.
Дедалі частіше проблеми зі сном виникають у дітей та підлітків, що вже стало приводом для дискусій про зміну часу початку занять у школах.
Скільки потрібно спати
Потреба у сні залежить від віку:
• немовлята: 12–16 годин;
• дошкільнята: 10–13 годин;
• діти шкільного віку: 9–12 годин;
• підлітки: 8–10 годин;
• дорослі: щонайменше 7 годин.
У новонароджених окрема норма не визначена, але зазвичай це 14–17 годин на добу.
Експерти радять орієнтуватися не тільки на стандарти, а й на власне самопочуття. Стабільний режим допомагає тілу визначити ідеальну тривалість відпочинку і підтримувати оптимальну роботу всіх систем.

