Україна зіткнулася з однією з наймасштабніших кібератак за останній час, яка паралізувала роботу кількох державних реєстрів, включаючи реєстр нерухомості. Хоча офіційні особи запевняють, що дані українців залишаються недоторканими, інцидент виявив вразливість цифрової інфраструктури країни.
Що сталося?
Кібератака вивела з ладу низку ключових реєстрів, зокрема:
- Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП);
- Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР);
- Державний земельний кадастр.
Роботу цих реєстрів повністю зупинено, що спричинило параліч нотаріальної діяльності та зупинило операції з нерухомістю.
Чи постраждали дані?
За словами депутата Ігоря Фріса, який очолює парламентську робочу групу з розслідування наслідків атаки, витоку даних чи їхньої модифікації не сталося.
“Жодних змін, модифікацій чи знищення інформації не відбулося. Архіви надійно збережені, і відновлення доступу до реєстрів — лише питання часу,” — зазначив він.
Попри заспокійливі заяви, сам факт зламу архітектури реєстрів викликає питання про ефективність існуючої системи захисту.
Уже понад тиждень нотаріуси не можуть проводити жодних операцій з нерухомістю. Неможливими також є:
- Реєстрація бізнесу та громадських організацій;
- Зміна місця проживання;
- Отримання виписок із земельного кадастру.
Приватний нотаріус Наталія Козаєва зазначає, що тимчасово дозволено лише обмежений перелік нотаріальних дій, таких як посвідчення заповітів чи довіреностей.
Міністерство юстиції запевняє, що механізм захисту майна залишається надійним. Усі дії в реєстрах автоматично фіксуються, тому навіть у разі спроби несанкціонованого доступу маніпуляції можна легко відстежити.
“Розмови про ризик незаконного заволодіння майном — це маніпуляція,” — зазначили в Мін’юсті.
Депутатська робоча група розробляє рекомендації щодо посилення безпеки державних реєстрів, щоб уникнути повторення подібних інцидентів.
Попри оптимістичні прогнози чиновників, відновлення роботи реєстрів може тривати кілька тижнів. У цей час уряд планує:
- Розробити більш надійні механізми кіберзахисту;
- Перевірити вразливості існуючої інфраструктури;
- Створити резервні системи для безперебійної роботи реєстрів у кризових ситуаціях.