На тлі тривалої війни між Україною та Росією в Ер-Ріяді стартували переговори, які можуть стати визначальними для майбутнього конфлікту. Одним із головних питань обговорення є можливість укладення мирної угоди, а також умови припинення вогню. Видання The Times аналізує ключові моменти, що можуть вплинути на перебіг перемовин і потенційний компроміс між сторонами.
Першою заявленою метою переговорів є підвищення ясності щодо того, які об’єкти будуть закриті для дальніх ударів. Наступний пункт – поширення перемир’я на Чорне море.
При цьому прихильники України підозрюють, що Москва більше зацікавлена в захисті залишків свого флоту і своїх нафтових об’єктів від ударів українських безпілотників, ніж у припиненні бойових дій на лінії фронту, де її війська все ще домагаються успіхів.
Президент Володимир Зеленський чітко заявляв, що не хоче, щоб війна закінчилася повторенням Мінських угод, а припинення вогню зараз може мати саме такий вигляд, заморожуючи територіальні надбання Росії за останні три роки.
Зустрічною вимогою України буде ефективний моніторинг і гарантії, щоб не допустити, щоб росіяни дестабілізували Україну і відновили бойові дії. Цей моніторинг повинен буде здійснюватися західними розвідувальними літаками і супутниками.
При цьому, хоча Росія намагалася накласти вето на подальший обмін розвідданими, малоймовірно, що така вимога витримає переговори, зазначає The Times.
Росія категорично відкидає розгортання західних військ в Україні, тоді як Зеленський спробує наполягти на тому, щоб Україна отримала надійні гарантії безпеки від своїх західних військових союзників.
Очевидно, що Україна не приєднається до НАТО – це вже чітко заявив Трамп.
“Але що, якщо західні країни створять військові навчальні бази в певних географічних районах, наприклад, на захід від річки Дніпро? Армії НАТО виконували такі місії в Україні до вторгнення 2022 року; прецедент є”, – пише видання.
Однак поки що заплановані західні сили чисельністю 20 000-30 000 осіб навіть не описуються як миротворчі. Натомість розглядається концепція “сили заспокоєння”, яка час від часу проводитиме видимі патрулі в західних українських регіонах, таких як Одеська або Львівська області.
“Якщо переговірникам вдасться продати таку скромну присутність росіянам, це майже напевно підірве довіру до неї в очах українців. Тому “підпора”, близько 120 винищувачів НАТО в Польщі та Румунії, буде використана для гарантії угоди, ставши основним стримувальним фактором для Росії”, – пише видання.
Президент Зеленський заявив, що його країна ніколи не визнає суверенітет Росії над окупованими регіонами, але також визнав, що цю землю не можна повернути силою.
Дехто пропонує формулу, в якій обидві сторони визнають, що нинішня лінія фронту є їхнім фактичним кордоном, але що статус окупованих територій ще належить визначити, посилаючись на приклад перемир’я в Кореї 1953 року. Однак проблема в тому, що це повертає ситуацію до того типу угоди, якого Зеленський має намір уникати, оскільки він передбачає, що довгострокові амбіції Путіна, як і раніше, полягають у тому, щоб поглинути його країну по кілька провінцій за раз.
Дві російські вимоги, які можуть легко зірвати цей процес, – це припинення поставок західної зброї і спроби обмежити розмір українських збройних сил.
Наполегливість Росії в обмеженні розміру та оснащення цих сил, імовірно, буде сприйнята як явна ознака того, що Кремль має намір знову вторгнутися, щойно він оновить і відновить свої власні збройні сили. Тому Зеленський і європейські лідери будуть наполягати в цьому питанні, аж до готовності побачити провал припинення вогню, пише The Times.
Однак поки незрозуміло, наскільки важлива для Трампа і його радників військова життєздатність України, що зберігається.
МЗС України заявило, що українська делегація не планує зустрічей і контактів із російською. За словами речника відомства Георгія Тихого, другий раунд переговорів Україна розглядає як технічний і двосторонній, тобто тільки з делегацією США.
